Українські аграрії нарощують товарне виробництво гарбузів

В Україні поступово розвивається великотоварне виробництво гарбузів, які традиційно вирощували переважно господарства населення. Загальна площа під культурою у 2026 році орієнтовно становить 30 тис. га, хоча точна статистика відсутня через різні категорії обліку столових, кормових гарбузів та гарбузів на насіння. Про це повідомляє AgroPortal.ua з посиланням на Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства НААН. За словами науковців, останніми роками змінюється насамперед структура виробництва: поряд із традиційними господарствами формується сегмент великих комерційних виробників.

Найбільш помітно розвиток товарного виробництва проявляється у вирощуванні гарбузів на насіння, однак зростає й інтерес до столових сортів для свіжого ринку та переробки. За словами консультанта зі зберігання овочів Павла Булгакова, попит на свіжі гарбузи в Україні збільшується, тоді як обсяги їх виробництва залишаються недостатніми. Середня врожайність окремих столових сортів становить близько 40 т/га, а великоплідних, зокрема сорту Мускат де Прованс, може досягати 80–100 т/га.

Економічна привабливість культури значною мірою залежить від можливостей зберігання та термінів реалізації. За оцінкою Булгакова, собівартість вирощування гарбузів циліндричної форми становить у середньому 3–4 грн/кг, тоді як безпосередньо з поля їх продають по 7–8 грн/кг. Наприкінці жовтня ціни зазвичай починають зростати, а наприкінці лютого — на початку березня підвищуються ще суттєвіше. Минулого сезону в цей період вони досягали 17–20 грн/кг. Водночас облаштування сховища місткістю 1000 тонн потребує інвестицій понад 12 млн грн.

Через війну географія товарного виробництва гарбузів також змінюється. За словами завідувача відділу овочівництва і баштанництва Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН Володимира Книша, частина виробництва поступово зміщується з традиційних південних і східних регіонів до Черкаської, Полтавської, Київської, Вінницької, Сумської та інших областей. Зокрема, на Черкащині великі господарства вже вирощують гарбузи на сотнях гектарів. Водночас Степ і Лісостеп залишаються найбільш сприятливими природними зонами для цієї культури.

Попри зростання комерційного інтересу, розвиток галузі стримують погодні ризики та недостатня інфраструктура зберігання, логістики й переробки. Через посуху 2026 року в окремих господарствах урожайність гарбуза на насіння очікується на рівні 0,6–0,8 т/га, хоча за сприятливих умов вона може перевищувати 1 т/га. За оцінкою фахівців НААН, подальше розширення товарного виробництва залежатиме не лише від урожайності, а й від можливостей господарств організувати зберігання, переробку та стабільний збут продукції.

Tags: Україна, гарбузи