Україна відкрила 29 нових напрямів експорту агропродукції з початку 2026 року

З початку 2026 року Україна відкрила 29 нових експортних напрямів для аграрної та харчової продукції на ринки 13 країн і Європейського Союзу. Про це повідомила Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Нові домовленості охоплюють продукцію рослинного і тваринного походження, корми, харчові продукти та садивний матеріал. Розширення доступу до міжнародних ринків створює додаткові можливості для українських виробників та експортерів.

Одним із важливих досягнень стало погодження експорту українського борошна до Китаю. Також відкрито можливості для постачання яєчних продуктів до В’єтнаму та Єгипту, молока й молочної продукції — до Чилі. Єгипет додатково дозволив імпорт українських столових яєць і рибної продукції. Водночас Кот-д’Івуар відкрив ринок для м’яса птиці, продукції з нього та яловичини, а Ірак і Грузія — для яловичини та продуктів її переробки.

Окрему увагу приділено розширенню експорту кормів і продукції переробки. Українські виробники отримали можливість постачати корми для домашніх тварин до Єгипту та Кореї, перероблені корми — до Албанії, а корми рослинного походження, перероблений тваринний білок і топлені жири — до Грузії. Відкриття цих напрямів сприятиме диверсифікації експорту та створюватиме додаткові можливості для підприємств української кормової та переробної промисловості.

Крім того, погоджено постачання живих тварин і садивного матеріалу. Алжир відкрив ринок для української великої рогатої худоби, призначеної для забою, відгодівлі та розведення, а Єгипет — для овець на забій. Молдова дозволила імпорт живих равликів, ікри равликів і м’ясної продукції. Водночас Європейський Союз погодив доступ українського садивного матеріалу окремих видів клена, вишні та їхніх гібридів.

У Держпродспоживслужбі наголошують, що відкриття нових експортних напрямів є результатом співпраці державних органів, дипломатичних установ і українського бізнесу. Особливе значення має розширення можливостей експорту продукції з доданою вартістю, що сприяє розвитку внутрішньої переробки та зменшенню залежності від сировинного експорту. Водночас погодження доступу на нові ринки створює передумови для майбутніх поставок, а фактичні обсяги експорту залежатимуть від попиту, конкурентоспроможності української продукції та виконання вимог країн-імпортерів.

Tags: Україна, експорт, агропродукція