Україна входить у новий сезон без перехідних запасів жита

В Україні у 2026 році очікується виробництво близько 246 тис. тонн жита, тоді як потреба внутрішнього ринку становить близько 245 тис. тонн. Таким чином, новий урожай фактично лише покриває внутрішнє споживання, а перехідних запасів жита в країні цього року немає. За такого балансу учасники ринку очікують збереження високих цін або їх подальшого зростання.

За останні десятиліття виробництво жита в Україні суттєво скоротилося. У 1990-х роках країна виробляла близько 1 млн тонн за посівної площі близько 500 тис. га, тоді як зараз обсяги становлять приблизно чверть мільйона тонн. Основними причинами стали скорочення внутрішнього споживання та переорієнтація аграріїв на більш рентабельні зернові й олійні культури.

Водночас жито залишається перспективною культурою для Полісся, де добре росте на піщаних і кислих ґрунтах та є стійким до низьких температур. За даними одного з великих переробників, у регіоні пшениця дає 5–6 т/га, а жито — 4,5–6 т/га залежно від забезпечення вологою. При цьому витрати на вирощування пшениці приблизно на 30% вищі.

Головною перешкодою для розширення посівів жита залишається нестабільна рентабельність. За надлишкової пропозиції ціни швидко знижуються, тому після кількох збиткових сезонів аграрії відмовляються від культури. Додатково на виробництво вплинула війна: частина традиційних площ на Сумщині та Чернігівщині не засівається через безпекові ризики. Наразі 76% усіх посівів жита зосереджено на півночі України — від Волині до Сумщини.

Учасники ринку вважають, що стимулом для відновлення виробництва могла б стати модель, подібна до ринку пивоварного ячменю, коли аграрій заздалегідь має зрозумілу ціну та гарантований збут. За стабільного попиту й достатньої премії виробники могли б знову збільшувати площі під житом, що дозволило б сформувати запас і зменшити ризик необхідності імпорту в неврожайні роки.

Позначки:баланс попиту і пропозиції, Україна, прогноз урожаю, жито