Україна майже зі 100% точністю визначає походження зерна, вкраденого росією

Україна спільно з Великою Британією та Литвою розробила систему, яка дозволяє визначати походження зерна з тимчасово окупованих територій за унікальними маркерами. Про це розповів заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький в інтерв’ю DW.

За його словами, перші пілотні проєкти стартували у 2024 році.

«Суть полягає в наступному: в нас є зразки зерна з українських територій, які на сьогодні тимчасово окуповані. Ці зразки зберігаються в державному підприємстві — фактично це насіннєвий банк. Кожен зразок має унікальні маркери, пов’язані з кліматом, погодою, ґрунтами та іншими характеристиками місця вирощування. На основі цих маркерів напрацьована база даних, яка дозволяє з імовірністю, близькою до 100%, встановити: чи походить те чи інше зерно з конкретних територій», — пояснив Висоцький.

Методику та обладнання для проєкту надала Велика Британія, а лабораторія для перевірок розташована в Литві, де також є портова інфраструктура, що дозволяє відстежувати рух зерна, у тому числі щодо його можливого походження з окупованих регіонів України.

За словами Висоцького, все що потрібно для аналізу — це зразок. Технологія досить точна і здатна виявляти українське зерно навіть якщо росіяни змішують його з власним.

«Якщо змішати 50% на 50 %, то точно виявить. Якщо 5% з окупованих і 95% з іншого місця — ймовірність виявлення зменшується. Але й економічної вигоди від такого змішування немає — це занадто трудомістко. Практика показує: якщо домішок більше 10%, технологія це виявляє. Обійти змішуванням, зберігаючи економічну вигоду, дуже складно. Але зразок взяти все одно треба», — сказав він.

Окрім лабораторних досліджень, Україна використовує також супутникові дані для відстеження походження зерна. Зокрема, завантаження суден у портах Криму, Бердянська чи Маріуполя може свідчити про походження продукції з окупованих територій. Відповідно, офіційне взяття зразка дозволяє потім провести верифікацію.

Наразі запитів на такі лабораторні дослідження небагато, тому що кожен з них — це резонансна справа, додає Висоцький. Про всі випадки потім стає відомо публічно, а серед учасників співпраці є Офіс Генерального прокурора. Залежно від ситуації ініціатором може бути різна сторона: і держава, і, незалежний арбітражний сертифікаційний орган на запит посольства в тій чи іншій країні.

«Якщо говорити про кількість за весь цей період, то це кілька десятків, не сотні. Останній рік — значно менше. Схоже на те, що вони продовжують красти зерно, але поводяться обережніше. В перші роки повномасштабного вторгнення вивезення було більш відкритим, однак тоді ми ще не мали цих лабораторних спроможностей для фактичного підтвердження», — зазначив заступник міністра.

Також він повідомив, що Ізраїль підтвердив готовність співпрацювати у справі щодо суден із ймовірно викраденим українським зерном, однак деталі процесу поки не розголошуються.

За оцінками України, на тимчасово окупованих територіях щороку збирають близько 8–10 млн т врожаю, переважно пшениці та соняшнику. Загалом за перші три роки війни на тимчасово окупованих землях було зібрано близько 30 млн т зернових та олійних культур. Сумарно з урахуванням поточного сезону може бути вкрадено до 50 млн т сільськогосподарських культур.

Висоцький наголосив, що ці оцінки є частиною доказової бази масштабного й системного привласнення українських ресурсів.

Позначки:Литва, крадене зерно, Україна, зерно, пшениця, Росія, Велика Британія