У Саудівської Аравії слабшає інтерес до імпорту кормового ячменю

Саудівська Аравія – важливий гравець на ринку фуражного ячменю, проте з більш широкою доступністю альтернативних кормів за конкурентними цінами попит на кормовий ячмінь знижується. Крім того, настає внутрішня заборона на вирощування люцерни, яка була основним інгредієнтом у кормовій суміші з фуражним ячменем. Від усього цього виграє кукурудза.

Про прогнозовані тенденції на ринку кормового ячменю пише аналітик Grain Brokers Australia Пітер МакМікін: «Апетит Саудівської Аравії на кормовий ячмінь явно слабшає, незважаючи на відсутність внутрішнього виробництва. Січневий звіт МСГ США про світовий попит та пропозицію зафіксував імпорт у 2024/25 маркетинговому році всього у 2,2 млн тонн, що нижче 2,6 млн тонн у 2023/24; 3,1 млн тонн у 2022/23; 6,1 млн тонн у 2020/21 та 10,4 млн тонн у 2015/16. Деякі експерти пов’язують різке падіння імпорту ячменю в останні роки з відсутністю австралійського кормового ячменю на ринку після припливної хвилі попиту з боку Китаю після скасування мита.

За даними митниці Саудівської Аравії, росія поставила 74 відсотки всього імпорту ячменю в 2023/24 маркетинговому році, за нею слідує Австралія з 10 відсотками (всі постачання червня 2023 року з Австралії мали прибути в липні), Європейський союз з 9 відсотками та Україна з 7. Частка Австралії на ринку кормового ячменю Саудівської Аравії у 2022/23 році склала близько 53 відсотків, а у 2021/22 році була понад 63 відсотки.

Спад у річному обчисленні обумовлений збоями в ланцюжку поставок, насамперед у Червоному морі, проте довгостроковий спад відбиває зростання внутрішнього сектора переробки кормів для худоби, який спонукає фермерів використовувати раціони для тварин, перероблені дома, які, як повідомляється, більш рентабельні, ніж імпортний ячмінь.

Фермери в Саудівській Аравії традиційно змішували кормовий ячмінь із сіном люцерни для годівлі худоби, але внутрішні ціни на сіно поступово зростають, роблячи кормову суміш дорожчою, ніж оброблений корм для худоби. Більше того, суміш ячменю та люцерни стане ще дорожчою, коли місцеве виробництво люцерни припиниться у 2027 році.

Зростання попиту на раціони для тварин, що переробляються на місці, скоротило використання кормового ячменю на внутрішньому ринку. Як основний інгредієнт для корму для худоби місцевого виробництва використовується кукурудза, що суттєво збільшило попит за останні два роки. Отже, імпорт кукурудзи знаходиться на висхідній траєкторії: аналітики прогнозують 4,6 млн тонн у 2024/25 році, що нижче 5 млн тонн у 2023/24 році через більш високий обсяг поставок, але значно вищий за середній п’ятирічний показник.

Кукурудза, що імпортується, в основному використовується для кормових раціонів худоби, але близько 240 000 метричних тонн використовується у виробництві інгредієнтів для харчової промисловості, таких як крохмаль і підсолоджувачі. Вирощена всередині країни кукурудза, якій близько 110 000 метричних тонн, споживається в їжу у вигляді кукурудзи в качанах або перемелюється на борошно на невеликих місцевих млинах.

За даними бюро Служби закордонного сільського господарства Міністерства сільського господарства США в Ер-Ріяді, місцеві фермери були проінформовані про переваги економії витрат на перероблені корми для худоби та вже готові до такого переходу. Близько 30 відсотків сирого ячменю, що згодовується худобі, виводиться з організму тварин без перетравлення, не приносячи жодної користі з точки зору харчування або набору ваги.

Arabian Agricultural Services Company (ARASCO), найбільший виробник кормів для тварин у Саудівській Аравії, повідомляє, що один кілограм виробленого корму для худоби, званої вафі, дорівнює 1,5 кілограмам сирого кормового ячменю. Він також забезпечує більш високу харчову цінність, що призводить до більш швидкого набору ваги, порівняно з кормовим ячменем. ARASCO продає вафі як повноцінний раціон для тварин, що складається з злаків, пшеничних висівок, соєвого борошна, патоки, люцерни, мінералів та вітамінів. Для виробництва вафі компанія використовує найбільш конкурентоспроможну за ціною кормову пшеницю, кормовий ячмінь, сорго чи кукурудзу.

У той час як мережа дистрибуції ячменю по всій Саудівській Аравії велика і добре налагоджена, сектор оброблених кормів швидко розвивається з новими будівлями та збільшеною потужністю на існуючих підприємствах, і те саме сталося і з розподільною дугою від кожного з регіональних комбікормових заводів. З ширшою доступністю альтернативних кормів за конкурентними цінами попит на кормовий ячмінь знижується.

Наприкінці минулого року Уряд Саудівської Аравії оголосив про трирічний план щодо поетапної відмови від внутрішнього виробництва зеленого корму до 2027 року в рамках зусиль щодо збереження водних ресурсів. Припинення виробництва внутрішнього сіна люцерни, як очікується, ще більше знизить конкурентоспроможність імпортної суміші сіна та ячменю порівняно з обробленими раціонами для тварин.

Якщо цей план буде реалізовано, попит на оброблений корм для худоби та, отже, на імпортну кукурудзу має значно зрости після 2027 року. Потреба в імпортному кормовому ячмені, ймовірно, відповідно знизиться за відсутності значних та стійких змін у співвідношенні відпускних цін на два види зерна, що імпортуються.

Міністерство навколишнього середовища, водних ресурсів та сільського господарства Саудівської Аравії хоче, щоб фуражний ячмінь імпортувався лише для використання як інгредієнт у секторі переробки внутрішнього корму для худоби, коли ціни будуть конкурентоспроможними, а не згодовували необроблену худобу. Це означає, що імпорт ячменю з Саудівської Аравії, ймовірно, продовжить падати і використовуватиметься лише як інгредієнт у раціонах корму для худоби, коли це диктуватиме вартість у порівнянні з альтернативними варіантами кормового зерна».

Позначки:ячмінь, Саудівська Аравія