У Казахстані немає того обсягу соняшнику, про який заявляє Мінсільгосп

Гарний врожай соняшнику в Казахстані є лише на папері. Про це заявили переробники. Роздута статистика сильно розходиться із реальними даними. Наприклад, фактичні цифри щодо залишків насіння соняшнику розходяться з офіційними більш ніж на 30%. Така сама ситуація щодо нового врожаю. Незважаючи на посуху у трьох основних регіонах вирощування соняшнику, місцеві виконавчі органи звітують про чудові обсяги збирання. Про те, куди в Казахстані губиться врожай, агенції «АПК Новини» розповіли у Національній асоціації переробників олійних культур (НАПОК).

«Історія останніх трьох років – пандемія коронавірусу, порушення ланцюжків поставок у зв’язку з геополітичними подіями, природно-кліматичні зміни, – показала, що механізм моніторингу рівня продовольчої безпеки, що діє в нашій країні, недосконалий і вимагає реформації. Досить згадати відсутність цукру на прилавках магазинів у 2022 році, а також 50% подорожчання пшеничного борошна за півтора місяці. Наведені ситуації утворилися через використання споконвічно недостовірних статистичних даних при складанні розрахункового балансу та відсутності заходів для захисту внутрішнього ринку», – сказав голова Асоціації Ядикар Ібрагімов.

За його словами, збір даних щодо наявності сільськогосподарської сировини центральними державними та місцевими виконавчими органами здійснюється у «ручному режимі», при цьому, не всі зацікавлені особи (сільгосптоваровиробники, об’єкти зберігання та інші учасники) надають інформацію своєчасно та якісно. А це, вважають переробники, є неприпустимим у поточних економічних, геополітичних та кліматичних умовах.

«Завищення даних офіційної статистики, від яких відштовхуються профільні міністерства під час ухвалення рішень, є однією з основних проблем забезпечення стабільності та розвитку галузі АПК. Наприклад, згідно з проведеним моніторингом нашої асоціації щодо насіння соняшника, фактичні цифри по залишках розходяться з офіційними понад 30%. Приписка щодо валового збору за 2022 рік склала 27%. Наприкінці 2022/2023 сезону МСГ звітувало про великі залишки насіння, посилаючись на дані офіційної статистики. При цьому НАПОК спільно з маслозаводами провели моніторинг, згідно з яким заявленого обсягу на ринку просто не було. За підсумками ні Мінсільгосп, ні Бюро Національної статистики так і не надали список господарств, які мають реальні обсяги сімки», – сказав Ібрагімов.

Слід зазначити, що з інших культур ситуація аналогічна, завищуються як валовий збір, і залишки. Найбільш показове завищення статистики спостерігається за насінням сафлору. Так, згідно з офіційними даними за 10 сезонів (з 2013/2014 по 2022/2023) сумарно валовий збір сафлору по республіці становив 2 млн 163,3 тис. тонн, з них експортовано 513,5 тис. тонн (23,7% від валового). збору), відправлено на внутрішню переробку для виробництва сафлорової олії 173,7 тис. тонн (8% від валового збору), імпортовано насіння сафлору у розмірі – 33,5 тис. тонн, а решта обсягом 1 млн 319,2 тис. тонн. тонн чи 61%, як висловилися в Асоціації, «кудись зникла».

«Схоже, гарні цифри лише на папері, інакше ніяк не пояснити втрату більш як половину врожаю. Загалом перебільшення офіційних даних підтверджують практично всі представники галузевих асоціацій та спілок, у тому числі визнають і представники Міністерства сільського господарства, пояснюючи це тим, що місцеві виконавчі органи завищують дані з метою щорічного покращення показників регіону за напрямком АПК, при цьому створюючи корупційні схеми при розподіл субсидій», – вважають у НАПОК.

Також однією з причин завищення даних є страх представників місцевих виконавчих органів в отриманні доган, за зниження показників у порівнянні з попереднім роком, що негативно може позначитися на просування кар’єрними сходами.

Ця ситуація складалася країни історично. І на сьогодні підхід держорганів, на жаль, не змінився.

«З одного боку, аграрії просили запровадження режиму НС у тій же Павлодарській області, з іншого боку місцеві виконавчі органи показують гарний урожай на папері. І в цій ситуації виникає резонне питання – коли закінчиться ця гра в цифри, яка в результаті може плачевно позначитися на самозабезпеченості соціально значущої продукції, коли у звітах державні органи показують наявність сировини, а за фактом її немає і відповідно населення може зіткнутися з дефіцитом і значним подорожчанням готової продукції? – обурені переробники.

За такого рівня врожайності соняшника, як показує Мінсільгосп, можна припустити, що офіційний валовий збір буде близьким до рівня минулого року, що знову ж таки не б’ється з фактичними даними самих фермерів, кажуть в Асоціації.

Раніше НАПОК на основі проведеного моніторингу оцінювала валовий збір соняшникового насіння на рівні 850 тис. тонн у вазі після доопрацювання.

«Варто зазначити, що перед нашою республікою стоять найважливіші завдання щодо забезпечення стабільного економічного зростання на рівні 6–7% та збільшення обсягу національної економіки вдвічі до 2029 року, до $450 млрд. Причому у сфері АПК необхідно протягом 3 років збільшити частку переробленої продукції до 70%. Для досягнення поставлених завдань необхідно ухвалювати рішення на основі достовірних цифр. Хороша картина на папері не допоможе реалізувати Казахстану свої найважливіші економічні завдання на найближчі 3–5 років, адже наосліп важко робити правильні кроки», – підсумував Ядикар Ібрагімов.

Як раніше повідомляло агентство «АПК Новини», у Казахстані немає і того обсягу зерна, про яке говорить Мінсільгосп.

Позначки:прогноз урожаю, Казахстан, соняшник