Туреччина очікує кращий врожай пшениці, але агросектор стикається з новими викликами

Туреччина входить у сезон збору врожаю з більш оптимістичними прогнозами щодо виробництва пшениці, ніж торік, однак поряд із позитивною динамікою аграрний сектор стикається з комплексом нових викликів. Про це заявили учасники переджнивного конгресу Національної зернової ради, що відбувся у місті Конья. Під час заходу експерти обговорили не лише перспективи врожаю, а й структурні зміни у виробництві, торгівлі та інфраструктурі зернового ринку.

Одним із ключових сигналів щодо виробництва стала оцінка професора Байрама Саде. За його словами, за сприятливих погодних умов у квітні–травні валовий збір пшениці в Туреччині може досягти 22,75–23,25 млн тонн. Він підкреслив, що важливим фактором стала значна кількість опадів узимку: їхній рівень перевищив середньобагаторічний показник на 47% і був більш ніж удвічі вищим, ніж торік.

Водночас регіональні оцінки свідчать про нерівномірне, але загальне відновлення виробництва. Як зазначалося на конгресі, очікується зростання виробництва пшениці на 4–6% у Мармуровому регіоні, 10–12% — в Егейському, 20–22% — у Середземноморському, 6–8% — у Центральній Анатолії, 3–5% — у Чорноморському регіоні, 13–15% — у Східній Анатолії та 23–25% — у Південно-Східній Анатолії. Водночас Саде наголосив, що опади самі по собі не гарантують високої врожайності — ключову роль відіграють структура ґрунту, здатність утримувати вологу та агротехнології.

Суттєві зміни відбуваються і в структурі посівів. Професор Сюлейман Сойлу повідомив, що площі під пшеницею зросли приблизно з 7,2 млн га минулого сезону до близько 7,5 млн га у поточному році. Водночас площі під кукурудзою скорочуються — на 10–15% по країні та приблизно на 30% у регіоні Конья через дефіцит води. Також відзначено скорочення посівів бавовнику в південно-східних регіонах, зростання інтересу до сочевиці та зменшення площ під твердою пшеницею в Центральній Анатолії.

Зміни у виробництві безпосередньо впливають на переробну галузь і експорт. Голова Асоціації виробників пасти Туреччини Айкут Гьоймен, що країна експортує близько 1,5 млн тонн макаронних виробів і забезпечує приблизно 26% світового експорту. Внутрішнє споживання становить близько 700 тис. тонн. Однак він попередив про ризики надлишкових потужностей, які можуть досягти 4 млн тонн, що створює питання щодо здатності експорту поглинути таку пропозицію на фоні посилення протекціонізму та розвитку власного виробництва в країнах Африки.

Схожі виклики спостерігаються і в борошномельній галузі. Голова Федерації промисловців борошномельної галузі Туреччини Месут Чакмак заявив, що в країні налічується близько 472 млинів, з яких активно працюють 379, однак середній рівень завантаження потужностей становить лише 45%. За його словами, торговельні обмеження та фінансові труднощі на ключових ринках, зокрема в Іраку, чинять тиск на експорт. Якщо ситуація не зміниться, обсяги експорту борошна можуть знизитися до близько 2 млн тонн.

Водночас глобальний ринок зерна демонструє ознаки прихованої нестабільності. Голова IAOM Eurasia Ерен Гюнхан Улусой заявив, що світові ціни на пшеницю на рівні близько $240 за тонну є занадто низькими для покриття витрат виробників. Він наголосив, що формально ринок виглядає забезпеченим, однак великі врожаї та запаси, зокрема експортний потенціал росії, маскують більш крихкий баланс.

Улусой також підкреслив, що ціноутворення на зерно дедалі більше залежить від енергетичних, логістичних і добривних факторів. За його словами, будь-які перебої в стратегічних транспортних коридорах, таких як Ормузька протока чи Червоне море, можуть впливати на ринок не через фізичний дефіцит зерна, а через зростання витрат на нафту, газ, добрива та фрахт. З огляду на те, що близько 75% світової торгівлі зерном здійснюється морем, цей фактор стає критично важливим.

Додаткові ризики та можливості окреслили представники суміжних галузей і уряду. Президент Асоціації виробників кормів Туреччини Улькю Каракуш заявив, що виробництво кормів у країні досягло близько 30 млн тонн, при цьому соя залишається стратегічно важливою імпортною сировиною. Міністр сільського та лісового господарства Ібрагім Юмакли, виступаючи на заході, запевнив, що країна не очікує дефіциту добрив і працює над забезпеченням стабільності постачань. Генеральний директор TMO Ахмет Гюльдаль додав, що державні склади готові до нового сезону, а система ліцензованого зберігання, обсяг якої перевищує 14 млн тонн, буде працювати під посиленим контролем. Загалом, як підсумували учасники конгресу, Туреччина входить у новий сезон із кращими виробничими перспективами, але й зі значно складнішою картою ризиків для всього зернового ланцюга.

Позначки:Туреччина, прогноз урожаю, пшениця