Світовий експорт яблук скоротився на 21%, але окремі країни нарощують свою частку ринку

Світова торгівля свіжими яблуками за останні дев’ять років суттєво скоротилася, попри зростання експортної виручки в номінальному вираженні. За даними EastFruit, у 2016–2025 роках світовий експорт яблук зменшився приблизно з 9 до 7,1 млн тонн, або на 21%. Водночас його вартість зросла на 9,7% — із $7,19 млрд до $7,89 млрд. Однак з урахуванням інфляції реальна вартість світового експорту скоротилася на 18,2%, до $5,88 млрд у цінах 2016 року. Таким чином, збільшення номінальної виручки не відображає фактичного скорочення міжнародної торгівлі яблуками.

Однією з можливих причин зниження світового експорту стало розширення власного виробництва яблук у країнах, які раніше значною мірою залежали від імпорту. Поширення сучасних технологій вирощування дозволило їм наростити внутрішню пропозицію та зменшити потребу в закордонних закупівлях. Додатковим чинником може бути зміна споживчих уподобань на користь лохини та інших фруктів і ягід. При цьому середня експортна ціна яблук номінально зросла із $796 до $1110/т, але з урахуванням інфляції її підвищення становило лише 3,9% за дев’ять років.

Найбільших успіхів серед великих експортерів досягла Південно-Африканська Республіка. Середньорічний експорт яблук із ПАР збільшився з 504 тис. тонн у 2016–2018 роках до 653 тис. тонн у 2023–2025 роках, або майже на 30%. Частка країни у світовій торгівлі зросла з 5,7% до 8,8%. Цьому сприяли вигідне географічне розташування, протилежний до Північної півкулі сезон збирання врожаю та диверсифікація ринків збуту. Зокрема, південноафриканські експортери активно розширювали поставки до країн Азії, Африки та Близького Сходу, особливо до Індії.

Італія та Туреччина також змогли зміцнити позиції на світовому ринку, хоча використовували різні стратегії. Італійський середньорічний експорт збільшився лише на 3,6% — із 923 до 956 тис. тонн, однак частка країни у світовій торгівлі зросла з 10,4% до 12,9%. Італійські виробники роблять ставку на преміальні сорти, якість продукції, сучасне зберігання та ефективну організацію продажів. Натомість Туреччина наростила середньорічний експорт на 40,4% — зі 193 до 271 тис. тонн, збільшивши свою частку з 2,2% до 3,6%. Зростанню сприяли конкурентоспроможні ціни, розвиток холодильних потужностей та розширення поставок на великі імпортні ринки.

Цікава ситуація склалася і в США, де середньорічний експорт яблук скоротився на 5% — із 872 до 828 тис. тонн, проте частка країни у світовій торгівлі збільшилася з 9,8% до 11,2%. Це свідчить про те, що навіть за зменшення фізичних обсягів поставок окремі експортери можуть зміцнювати свої позиції на тлі загального скорочення ринку. За оцінками експертів, подальша конкуренція дедалі більше залежатиме від собівартості виробництва, якості яблук, ефективності логістики та доступу до перспективних ринків збуту. В умовах скорочення міжнародної торгівлі перевагу отримуватимуть країни, здатні пропонувати конкурентоспроможну продукцію та швидко адаптуватися до змін світового попиту.

Tags: яблука, світовий ринок