Стефанішина перелічила заходи для реагування на односторонню блокаду українського агроекспорту в ЄС

ЄС не має достатнього обсягу інструментів, аби швидко реагувати на одно сторонню блокаду українського агроекспорту з боку окремих держав-членів. Тому Україна розробила низку заходів.

Про це в інтерв’ю “Forbes. Україна” розповіла віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.

“Оскільки питання стосувалося односторонньої торговельної лібералізації, одним зі слабких моментів для Єврокомісії було те, що вона не мала достатньо обсягу інструментів швидкого контролю або притягнення до відповідальності країни, яка порушила вимоги регламенту”, – зауважила Стефанішина.

За її словами, є інструменти арбітражного процесу, спорів у рамках Світової організації торгівлі, юридичні процедури має і Єврокомісія, але все це може тягнутися роками, на що в Києва немає часу.

“Безумовно, країна, яка воює, яка не повинна мати жодних обмежень, у тому числі в частині експорту, не вважає за необхідне використовувати ці інструменти. Тому що вони не мають швидкого ефекту, хоча всі необхідні юридичні процедури ми запустили. Тому на додаток до юридичних процедур ми вдалися до низки заходів”, – зауважила Стефанішина.

У переліку:

• механізм екстреного гальмування, передбачений у регламенті про торговельну лібералізацію;
• механізм відповідальності для країн ЄС, які порушують вимоги регламенту;
• введення контролю експорту, ліцензування певної групи продуктів і спрямування їх лише транзитом через сусідні країни.

“І найважливіше, що Україна забезпечила відновлення роботи Чорноморського коридору. Це суттєво зняло напруження на ринках сусідніх країн”, – наголосила віцепрем’єрка.

Стефанішина додала, що з точки зору швидких заходів “ми ввели свої внутрішні заходи, а також в регламенті про торговельну лібералізацію прописали вже чіткіші механізми”.

Позначки:Україна, ЄС, Польща, агропродукція, обмеження