США втрачають цінову конкурентоспроможність на світовому ринку сої

Світовий ринок соєвих бобів дедалі менше залежить від сезонних коливань урожайності й більше — від структурних відмінностей у собівартості виробництва. На тлі зростання пропозиції з регіонів із нижчими витратами американські виробники стикаються зі звуженням маржі та втратою експортних можливостей, що змушує переглядати підходи до оцінки конкурентоспроможності агросектору США.

Головний економіст з товарних ринків StoneX Арлан Судерман зазначає, що ключова перевага поступово переходить до Південної Америки. За його словами, саме виробнича модель Бразилії формує новий ціновий орієнтир на глобальному ринку сої.

Бразильські аграрії отримують вигоду завдяки можливості вирощувати кілька культур на одних і тих самих площах протягом року. Така багатокультурна система знижує середні витрати на одиницю продукції, підвищує гнучкість виробництва та забезпечує стабільніше нарощування пропозиції незалежно від короткострокових цінових сигналів.

Додатковий тиск на позиції США чинить валютний фактор. Зміцнення долара підвищує фактичну ціну американської сої для іноземних покупців, тоді як слабші валюти країн-експортерів зменшують доларну собівартість їхньої продукції. Це посилює конкурентні переваги неамериканських постачальників і прискорює перерозподіл часток на світовому ринку.

У підсумку США дедалі рідше виступають ціновим «маркером» у міжнародній торгівлі соєю. Зростання витрат і валютні перекоси обмежують роль американського експорту у формуванні цін, тоді як країни з нижчою собівартістю дедалі активніше визначають правила гри на глобальному ринку.

Позначки:соя, США, ціни