США прагнуть відкрити індійський ринок для ГМО-сої та кукурудзи, але фермери Індії занепокоєні
Сполучені Штати намагаються домогтися доступу до аграрного ринку Індії для генетично модифікованої сої та кукурудзи, що стало одним із ключових каменів спотикання у двосторонніх торговельних переговорах. Вашингтон шукає нові ринки збуту після скорочення експорту до Китаю, тоді як Індія досі не відкривала свій ринок для ГМО-культур, роблячи ставку на не-ГМО та «органічну» продукцію.
На тлі цих переговорів індійські фермери переживають складний сезон. У центральному штаті Мадх’я-Прадеш надмірні дощі суттєво знизили врожайність сої, тоді як кукурудза, навпаки, дала рекордний урожай, що спричинило обвал внутрішніх цін. Водночас аграрії стикаються з високими витратами на добрива й насіння та скаржаться на занижені закупівельні ціни з боку трейдерів.
Індія залишається принциповою у питанні імпорту ГМО-сої та кукурудзи, наголошуючи, що її продукція має попит на світових ринках саме завдяки відсутності ГМО. Країна виробляє близько 13 млн тонн сої та понад 42 млн тонн кукурудзи і загалом є самодостатньою за цими культурами, хоча й імпортує соєву олію через нестачу переробних потужностей. Уряд побоюється, що поява ГМО-сировини може зашкодити репутації індійського експорту.
Фермери остерігаються, що імпорт дешевших ГМО-культур зі США посилить їхні збитки. За оцінками аграріїв, урожайність ГМО-сої може бути втричі вищою за традиційну, що робить конкуренцію з американськими виробниками, які також отримують значні державні субсидії, практично неможливою для дрібних індійських господарств.
Водночас частина науковців і представників бізнесу вважає, що ГМО-технології могли б підвищити врожайність, знизити витрати на захист рослин і зробити виробництво більш стабільним. Деякі експерти пропонують Індії розвивати власні ГМО-сорти, а не відкривати ринок для імпорту, щоб зберегти контроль над насіннєвим сектором.
Уряд Індії діє обережно, враховуючи соціальну та політичну чутливість аграрного питання. Сільське господарство забезпечує близько 18% ВВП країни та є джерелом доходу майже для половини населення. Після масових фермерських протестів 2020–2021 років влада намагається уникати рішень, які можуть спровокувати нову хвилю невдоволення, навіть попри тиск у межах торговельного діалогу зі США.
Читайте також
Продовжується реєстрація на BLACK SEA GRAIN.KYIV – Ранній Квиток діє до 31 січня!
Російський демпінг та рекордний врожай в Аргентині тиснуть на ціни української пше...
USDA підвищив прогноз виробництва пальмової олії в Малайзії у 2025/26 МР
НБУ очікує подальшого зниження інфляції у 2026 році
Імпорт пшениці до Єгипту в 2025 році скоротився на 8%
Напишіть нам
Наш менеджер зв'яжеться з Вами найближчим часом