Соєва стратегія Китаю посилює занепокоєння серед американських фермерів

Китайська стратегія зі скорочення залежності від імпортної сої викликає занепокоєння щодо довгострокових перспектив експорту соєвих бобів зі США, зазначають аналітики. Як найбільший у світі покупець сої, Китай заохочує зменшення використання соєвого шроту в кормах для тваринництва та паралельно розширює власне виробництво олійних культур. Хоча обсяги імпорту залишаються високими, будь-яке стійке скорочення закупівель може мати відчутний вплив на світові аграрні ринки.

Американські фермери значною мірою залежать від експортного попиту, і Китай традиційно забезпечував значну частку постачань сої зі США. Експерти наголошують, що навіть помірні зміни політики Пекіна здатні впливати на ціни, які отримують виробники. Водночас аграрні економісти застерігають, що реалізація китайських планів має об’єктивні обмеження, зокрема пов’язані з ефективністю кормів і внутрішніми ресурсами. У цих умовах виробникам у США радять уважно стежити за сигналами з Китаю, диверсифікувати експортні ринки та стимулювати внутрішній попит, щоб зменшити ризики торговельної волатильності.

Позначки:Китай, соя, США