росія змушена повертати експорт зерна до портів країн Балтії попри погіршення відносин

російські експортери змушені активніше використовувати порти країн Балтії для вивезення зерна через серйозні перебої з поставками через Чорне та Азовське моря. Попри різке погіршення відносин росії з балтійськими країнами, трейдери дедалі активніше розглядають їхню інфраструктуру, насамперед порти Латвії, як альтернативний маршрут. За оцінками учасників ринку, вже у вересні обсяги таких відвантажень можуть різко зрости.

Масштаб переорієнтації вже помітний у заявках на залізничні перевезення. Станом на 18 серпня заявки на доставку зерна до російських портів Балтійського моря досягли 5 млн тонн, переважно з відвантаженням у серпні-вересні. Для порівняння, на ключові чорноморські порти Новоросійськ і Туапсе припадало близько 6 млн тонн заявок. Минулого сезону через порти Чорного та Азовського морів росія експортувала 46,3 млн тонн зерна, або 90% усього морського експорту, тоді як через власні балтійські порти — лише близько 1 млн тонн.

Країни Балтії раніше були важливими транзитними маршрутами для російських вантажів, зокрема нафти та добрив, однак після погіршення політичних відносин москва намагалася переорієнтувати потоки на власну інфраструктуру. Проте російське зерно повністю не зникло з балтійського транзиту: минулого сезону через порти цих країн пройшло близько 1 млн тонн проти 2,5 млн тонн двома роками раніше. Тепер проблеми у Чорному морі знову змушують російських експортерів повертатися до цього напрямку.

Російський зерновий союз оцінює потенціал експорту через країни Балтії цього сезону у 5–6 млн тонн, а за можливості використання портів Естонії обсяг теоретично може сягнути 10 млн тонн. Водночас аналітики «СовЕкона» дають обережнішу оцінку — 200–400 тис. тонн на місяць. Сукупні потужності з перевалки зерна у трьох країнах Балтії перевищують 18 млн тонн на рік, однак вони використовуються також для зерна європейського походження.

Повністю замінити Азово-Чорноморський маршрут Балтика все одно не зможе. Потужності власних російських балтійських портів оцінюються максимум у 7 млн тонн зерна на рік. За оцінкою Російського зернового союзу, навіть усі інші російські порти разом із сухопутними маршрутами у кращому разі здатні перебрати близько половини обсягів, які зазвичай експортувалися через Чорне та Азовське моря. Це залишає російський зерновий експорт залежним від дорогих і обмежених альтернативних маршрутів.

Tags: Росія, Латвія, Естонія, екпорт, зерно