росія в першій половині 2025/26 МР скоротила експорт зерна майже на 18%

У першій половині поточного сільськогосподарського року (липень–грудень 2025 року) росія відвантажила на експорт 33,9 млн тонн основних зернових культур, що на 17,6% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року (41,2 млн тонн), повідомляє Російський зерновий союз. Найбільшу частку експорту становила пшениця — 27,9 млн тонн, що на 14% менше, ніж у попередньому сезоні. Відвантаження ячменю скоротилися на 27,9% — до 3,2 млн тонн, кукурудзи — на 11,7%, до 1,8 млн тонн.

Головною причиною зменшення експорту, за словами директора аналітичного департаменту союзу Єлени Тюріної, стала висока конкуренція на світовому ринку. Значне зростання відвантажень очікується від країн ЄС, Австралії та Аргентини, що створює додатковий тиск на ціну та обсяги російського зерна. У першій половині сезону російська пшениця продавалася з мінімальним дисконтом або взагалі без нього, що ускладнює повне використання експортного потенціалу.

За оцінкою експерта, експортний потенціал пшениці в росії на поточний сезон становить 46–47 млн тонн, але через жорстку конкуренцію реально очікується 44–45 млн тонн. При цьому пшениця відвантажувалася лише до 49 країн проти 69 у першій половині минулого сезону. Частина покупців перейшла на зерно інших країн через відсутність дисконту на російську продукцію.

Основним імпортером російської пшениці залишився Єгипет — 5,35 млн тонн, що на 21% менше, ніж роком раніше. Поставки до Туреччини зросли майже вдвічі — до 4,23 млн тонн, тоді як експорт до Бангладеш знизився на третину, до 1,83 млн тонн. Серед постійних покупців зростання відвантажень зафіксовано в Ізраїлі (+10,8%) та Ірані (у 2,7 рази). Також збільшили закупівлі Лівія, Судан і Ірак, стабільними залишилися поставки до Саудівської Аравії.

Експорт ячменю здійснювався до 18 країн проти 24 роком раніше. Найбільший імпортер — Іран — збільшив закупівлі у 2,5 раза, до 1,53 млн тонн. Відвантаження до Туреччини зросли в 7,8 раза — до 503 тис. тонн через збільшення квоти на закупівлю кукурудзи та ячменю. Крупними імпортерами ячменю також залишаються Саудівська Аравія та ряд інших країн.

Кукурудза експортувалася лише до п’яти країн проти 18 у попередньому сезоні. Лідером залишається Іран, куди постачання скоротилися на 8% — до 1,22 млн тонн. Експорт до Туреччини зріс на 9%, до 401 тис. тонн, а до Китаю — на 28%, до 112 тис. тонн. Кількість компаній-експортерів за перше півріччя сезону скоротилася до 97 проти 235 роком раніше.

Зернові та зернобобові культури відвантажувалися через 61 порт, тоді як минулого сезону — через 69. Найбільші зменшення зафіксовано в Новоросійську (-5,7%), Ростові-на-Дону (-22,4%) та в Астрахані (-14%). Водночас зросли перевалки через Азов (+5,6%) та порт Висоцьк, куди зерно експортувалося до Анголи, Бангладеш, Ізраїлю, Кенії та Лівії.

Ціни на російську пшеницю (FOB Новоросійськ) за півроку впали на 4,2% — до $226 за тонну, тоді як європейська пшениця подешевшала лише на 1% — до $228 за тонну. Ціни виробників у доларовому еквіваленті знизилися на 13% — до $171 проти $196 за тонну на початок сезону. За рік європейська пшениця впала на $20, російська — на $18, а ціни виробників у доларовому еквіваленті зросли на 11,9% порівняно з $152,6 за тонну на кінець 2024 року.

Позначки:ячмінь, експорт, зерно, кукурудза, пшениця, Росія