Росія створює тіньовий флот зерновозів – Reuters
Росія змушена дедалі більше покладатися на тіньовий флот для експорту зерна. Переважно це старі зерновози, які часто належать судновласникам у Туреччині чи Китаї, пише Reuters.
Відсутність кораблів у Росії та скорочення діяльності в країні-агресорі західних зернотрейдерів збільшують витрати на транспортування російської пшениці, зазначає агентство. Росія своєю чергою збирається експортувати близькі до рекордних обсяги зерна. А наявний у РФ флот зернових суден значно нижчий за потреби.
“Ситуація викликає сумніви щодо того, чи зможе Росія підтримувати рекордні темпи експорту, і якщо її не вирішити, це може підвищити світові ціни на пшеницю”, – повідомили джерела агентства.
Невдоволення Росії зерновою угодою, з якої вона врешті вийшла, стосувалося труднощів, яких зазнавали російські експортери зерна у роботі із західними контрагентами — судновласниками, страховиками, банками. Ті часто відмовлялися працювати з Росією. У Кремлі це називали “прихованими санкціями”, хоча на експорт зерна обмеження не поширювалися.
Як стверджують джерела Reuters, щонайменше три великі судновласники відмовилися від будь-яких контактів із Росією вже з лютого 2022 року. А страховики кажуть, що російські термінали та порти часто не можуть пройти перевірку на відсутність зв’язку із підсанкційними особами.
Навіть заправка судна пальним у Росії може виявитися порушенням західних санкцій, додає ще одне джерело.
Ще торік Росія експортувала рекордний обсяг пшениці на суднах, зафрахтованих у міжнародних судновласників та трейдерів. Цього літа ситуація почала змінюватися. З 1 липня з Росією перестали працювати великі трейдери Louis Dreyfus, Viterra та Cargill (останній, щоправда, стверджує, що продовжить працювати з РФ).
Тож Росія почала фрахтувати судна у невеликих судновласників, не пов’язаних із цими трейдерами. Про збільшення російських заявок на такі судна на 40% (до 257) у липні повідомила платформа Shipfix.
Після провалу зернової угоди Росія почала обстрілювати українські порти. Атаки з морських безпілотників на російський нафтовий танкер і військовий корабель на її військово-морській базі в Новоросійську, поруч із великим зерновим і нафтовим портом, додали нових небезпек для транспорту в Чорному морі. Це спричинило різке подорожчання страхових премій на перевезення російського зерна.
За словами трьох джерел Reuters, ці додаткові премії обчислюються десятками тисяч доларів щодня. До того ж 70% російського експорту зерна проходить через чорноморські порти.
Судновласники, які ще погоджуються працювати з російськими чорноморськими портами, теж різко підняли розцінки на послуги. За словами одного з джерел Reuters, за перевезення російських вантажів просять на $10 000 на день більше, ніж за такі самі вантажі з портів Болгарії та Румунії.
Все це призводить до здорожчання російського зерна на світовому ринку, сказав голова російського Союзу експортерів зерна Едуард Зернін.
Міністерство сільського господарства РФ заявило Reuters, що прогнозує зниження експорту на 8% цього року порівняно з минулим. Причини у міністерстві не уточнили.
У грудні 2022 року російське міністерство оголосило про план побудови флоту з 61 нового зернового судна, посилаючись на “санкційний тиск і відмову багатьох міжнародних перевізників співпрацювати з Росією”. Проте досі невідомо про жодні замовлення, а будівництво одного судна зазвичай займає близько трьох років, пише Reuters.
Зараз у Росії є 31 зерновоз. Більшість із них старі та невеликі, тож у найближчому майбутньому країні доведеться фрахтувати іноземні судна у тих, хто погодиться з нею працювати.
Росія з початку 2022 року купила понад 100 застарілих суден для перевезення нафти. Таким чином РФ формувала тіньовий флот для обходу обмежень на продаж нафти, які західні країни запровадили у відповідь на вторгнення в Україну. Проте станом на початок липня 2023 року флот танкерів, який створювався для тіньового транспортування російської нафти світом, скоротився вдесятеро.
Читайте також
Україна готова допомогти Сирії з недопущенням продовольчої кризи, – Зеленський
Приєднуйтесь за РАННІМ ТАРИФОМ – 22 Міжнародна конференція BLACK SEA GRAIN.E...
АГРОТРЕЙД вперше експортував пшеницю до Бангладеш
Скасовано Наказ №19 Одеської ОВА від 18.08.2023 року про регулювання експорту зерн...
У Німеччині запустять промислове виробництво клітинного культивованого молока
Напишіть нам
Наш менеджер зв'яжеться з Вами найближчим часом