російський льон маскується під казахстанський, щоб потрапити до ЄС

росія може обходити загороджувальне мито Євросоюзу на насіння льону, реекспортуючи його через Казахстан під виглядом продукції казахстанського походження. На це вказують аномальне зростання експорту Казахстану, невідповідність його зернового балансу та дані учасників олійного ринку.

За 11 місяців 2025/26 МР Казахстан експортував рекордні 1,22 млн тонн насіння льону — у 2,42 рази більше, ніж за аналогічний період попереднього сезону. Найбільшими покупцями стали Китай із часткою 39,7% та Бельгія — 27,9%. Водночас поставки до Бельгії зросли до 341,2 тис. тонн, до Польщі — до 106,2 тис. тонн, а до Нідерландів — у 6,4 рази.

Особливо показовою є ситуація на ринку ЄС. За даними DG AGRI TAXUD Customs Surveillance System, з липня 2025-го по червень 2026 року Євросоюз імпортував 686,8 тис. тонн льону, що на 16,8% більше, ніж роком раніше. Частка Казахстану досягла 72,5%, або 497,8 тис. тонн. При цьому імпорт казахстанського льону зріс на 88%, тоді як прямі поставки з росії скоротилися на 50%.

Але головна загадка — звідки в Казахстані взявся весь цей льон. Офіційні залишки насіння на 1 липня 2026 року становили 484 тис. тонн. Водночас після врахування врожаю, офіційного імпорту, експорту та внутрішнього споживання розрахунковий залишок мав становити лише 118–254 тис. тонн. Таким чином, утворюється розрив у 230–366 тис. тонн, який експерт Олег Ільїн пов’язує з можливими додатковими поставками російського льону.

Мотивація для такої схеми є очевидною. З 2026 року ЄС застосовує 50% мито на російський льон, а росія додатково встановила 10% експортне мито. Таким чином, прямий продаж російського льону до ЄС фактично обкладається 60% митами. За оцінками джерел, за ціни казахстанського льону близько $450–455/т FCA російський постачальник, який продає продукцію як казахстанську, може отримувати до $150/т додаткової маржі.

Учасники ринку стверджують, що реекспорт російського льону через Казахстан до ЄС уже існує, хоча офіційного провадження саме щодо цієї схеми наразі не зареєстровано. Потенційно товар може рухатися залізницею через територію рф до балтійських портів, а звідти — до Бельгії. Додатково підозри посилює той факт, що прикордонні з Казахстаном регіони росії у 2025 році зібрали близько 1 млн тонн олійного льону, створивши значний ресурс безпосередньо біля казахстанського кордону.

Історія з льоном може стати ще одним прикладом того, як російська продукція намагається потрапити на європейський ринок через сусідні країни. Раніше подібні схеми вже фіксувалися з іншими товарами, зокрема березовою фанерою та соняшниковою олією. Якщо припущення щодо льону підтвердяться, Казахстан фактично може стати транзитною ланкою для обходу європейських мит, а російські виробники — отримувати доступ до преміального ринку ЄС попри торговельні обмеження.

Tags: мита, Росія, обмеження, Казахстан, льон, ЄС