російські судновласники просять визнати зупинку судноплавства на Азові форс-мажором

російські судноплавні компанії звернулися до Мінтрансу, Мінсільгоспу та Російського союзу промисловців і підприємців із проханням визнати зупинку судноплавства в Азовському морі форс-мажором. Обмеження діють із 10 липня 2026 року, а їх визнання форс-мажорними обставинами дозволило б компаніям уникнути штрафів за невиконання контрактів і витрат, пов’язаних із вимушеним простоєм.

За даними учасників ринку, пошкоджені судна наразі займають до 85% причального фронту портів, обмежуючи роботу інфраструктури. Майже половина аварійного флоту залишається в морі з вантажами на борту — загалом близько 300 тис. тонн експортної продукції.

Ситуація безпосередньо позначається на аграрному експорті. Малі порти Азова, Ростова-на-Дону, Таганрога та Єйська використовуються для відвантаження бобових, шротів, макухи та меляси, зокрема до Туреччини та країн Середземномор’я. Переорієнтацію цих вантажів на порти північного заходу росії учасники ринку вважають економічно невигідною.

Прямі витрати на простій, утримання та майбутній ремонт суден оцінюються у 6,7 млрд рублів (близько $77 млн), а відновлення флоту може коштувати ще $50–75 млн. Судновласники також зазначають, що за відсутності надходжень від реалізації агропродукції можуть виникнути труднощі з обслуговуванням кредитів і фінансуванням наступного виробничого циклу.

Крім визнання ситуації форс-мажором, компанії пропонують запровадити мораторій на плату за стоянку суден та оренду портової інфраструктури на період обмежень і ще на три місяці після їх скасування. Також вони просять створити міжвідомчий штаб для координації відновлення роботи портів, попереджаючи, що повернення експорту до звичайного режиму може зайняти кілька місяців навіть після відновлення судноплавства.

Tags: Чорноморський регіон