рф витісняє казахське зерно та борошно з Центральної Азії

Потреби країн Центральної Азії у пшениці традиційно задовольняє Казахстан. Цей ринок забезпечує основний збут казахстанської сільгосппродукції, оскільки наша країна не має виходу до портів і не може вантажити зерно дешевшим морським видом транспорту, розраховуючи лише на залізничні перевезення.

Однак, останніми роками, з розвитком зернового виробництва в прикордонних з Казахстаном регіонах рф (Сибір, Алтай), російська пшениця почала активно заходить і в нашу країну, і націлилася на транзит до Середньої Азії. Поки що цю експансію стримують два фактори – експортне мито на зерно в самій Росії, і більш високий транзитний залізничний тариф (порівняно з внутрішнім). Однак оскільки собівартість зерна в Росії нижча, ніж у Казахстані через більш високу врожайність, цей фактор вже дозволяє росіянам “проходити” на ті ринки, які Казахстан вважає своїми традиційними.

Більше того, використовуються різні “сірі” схеми поставок, коли російська пшениця заходить до Казахстану контрабандою, після чого легалізується і поставляється до того ж Узбекистану – вже без оплати мита і транзитного тарифу. Є потенціал і зростання поставок російського борошна в Середню Азію – воно під дію експортного мита в росії не потрапляє.

Загалом росіяни налаштовані продовжувати освоювати цей напрямок (а також Китай), витісняючи казахстанську сільгосппродукцію. Про це розповів Канат Кобесов, голова ради директорів національної асоціації експортерів KazGrain.

“Взяв участь у конференції «Ринок транспортних послуг» у Москві. Звучали тези: російське зерно далі активно проникатиме в країни Центральної Азії, в тому числі Китай. Для цього створили Агроекспрес. Крім того росіяни активно співпрацюють з узбеками, створили спільне підприємство, ведуть переговори з узбеками про збільшення постачань.Транзитного тарифу вони не бояться, його компенсує нижча собівартість їхньої пшениці. Так що до Китаю вони збираються заїжджати через нас, через станції “Достик” та “Алтинколь”.По Каспію підуть на Іран, і далі.

Розвиток цих напрямів – їхня стратегія на найближчі 5 років. Для нас це дзвіночок посилення конкуренції, причому дуже небезпечний”.

Для казахстанських трейдерів ситуацію ускладнює той факт, що компанії КТЖ вигідніше працювати саме з транзитними вантажами, а не постачати казахстанські, оскільки на транзитному тарифі залізничники заробляють більше. З початку осені експортери постійно стикаються з проблемами щодо узгодження планів відвантажень і до Середньої Азії, і до Китаю. Це веде до того, що казахстанську сільгосппродукцію росіяни дедалі активніше витісняють, повторюючи ситуацію в Киргизстані. Там після вступу країни до ЄАЕС і відповідно, скасування експортного мита та заміни транзитного тарифу нижчим) російське зерно “захопило” практично повністю.

Зазначимо, що перетікання російської пшениці в Казахстан призвело до падіння цін на внутрішньому ринку та зниження рентабельності фермерів. За останній місяць ціни на пшеницю впали на 20% – зі 120 тис. тенге/тонна в жовтні до 100 тис. тенге/тонна в листопаді.

Позначки:Казахстан, зерно, борошно, Росія