Рада ухвалила закон про операторів меліоративних систем
Верховна Рада ухвалила закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління об’єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем державної власності”.
Відповідний законопроєкт №7577 у другому читанні та в цілому підтримали 229 депутатів, повідомив очільник Мінекономіки Олексій Соболев у Facebook.
За його словами, ухвалення цього закону дозволить перейти на новий етап реформи зрошення, яка є однією з найбільш пріоритетних для міністерства.
Соболев пояснив, що стара радянська система управління поливом та водовідведенням була неефективною, непрозорою і ставала тягарем для аграріїв. Водночас питання меліорації стало нагальним для сільгоспвиробників багатьох регіонів, особливо після підриву Каховської дамби.
“Цей закон фактично перезавантажує правила гри. Ми переходимо від бюджетної моделі – до сервісної. Замість старих структур створюються державні некомерційні підприємства – оператори. Їхня мета – справді якісно управляти меліоративними системами. Самі ж водокористувачі зможуть контролювати цей процес через наглядові ради”, – зазначив міністр.
Він додав, що новий закон також змінює підхід до тарифів на воду для зрошення.
“Правила формування ціни на воду стають зрозумілими і аграрії знатимуть, за що вони платять”, – пообіцяв Соболев.
Очільник Мінекономіки зауважив, що реформа також матиме позитивний вплив на довкілля.
“Закон дозволяє операторам залучати кредити й інвестиції на оновлення та модернізацію меліоративих систем. 80% з них в усій структурі зараз дуже застарілі, і втрати води при поливі на деяких сягають половини обсягу. Тож впровадження нових водоощадних технологій дозволять скоротити ці втрати мінімум на 20%”, – спрогнозував міністр.
Соболев додав, що коли полив стане надійним і дешевшим, фермери почнуть інвестувати у вирощування складніших культури. Своєю чергою це дозволить отримувати вищу врожайність, створювати більше робочих місць у сільських громадах та збільшити валютний виторг від експорту продукції.
Як повідомлялося, за попередніми оцінками, за сприятливих умов відновити меліоративні системи, що залишились без води внаслідок підриву Каховської ГЕС, можна буде не менше ніж за 3-5 років.
Читайте також
ЄС та Румунія: ріпак як стратегічна відповідь на «зелений» розворот
Озимі перебувають у стані глибокого зимового спокою — Укргідрометцентр
Йорданія скасувала тендер на 120 тис. тонн ячменю та оголосила новий
Частка вітчизняних ветпрепаратів на ринку збільшилась майже до 60%
AmSpec – Партнер BLACK SEA GRAIN.KYIV-2026
Напишіть нам
Наш менеджер зв'яжеться з Вами найближчим часом