Rabobank прогнозує паузу в розширенні посівів сої в Бразилії

Після більш ніж двох десятиліть безперервного зростання площ під соєю Бразилія може перейти до етапу їх стабілізації. Такий висновок міститься у новому звіті Rabobank, де зазначається, що сезон 2026/27 стане переломним для найбільшого світового виробника та експортера сої. Подальше збільшення виробництва дедалі більше залежатиме не від розширення посівів, а від підвищення врожайності.

За оцінками банку, у сезоні 2025/26 площа під соєю досягла близько 49 млн га, а виробництво встановило рекорд на рівні 182 млн тонн. За останні 25 років площі під культурою зростали в середньому на 4% щороку, що дозволило Бразилії збільшити свою частку у світовому виробництві сої з близько 28% у 2010 році до приблизно 42% у 2026 році.

Втім, аналітики вважають, що потенціал екстенсивного зростання вичерпується. Починаючи із сезону 2022/23, високі витрати на виробництво, насамперед на добрива, зниження світових цін на сою, зміцнення бразильського реала та високі процентні ставки суттєво послабили економічні стимули для освоєння нових земель. У таких умовах аграрії зосереджуються на підвищенні ефективності вже наявних площ, управлінні ризиками та збереженні ліквідності.

Rabobank прогнозує, що у сезоні 2026/27 виробництво сої становитиме близько 178 млн тонн, що трохи нижче рекордного показника попереднього року. Це пояснюється насамперед поверненням урожайності до середніх багаторічних значень після двох сезонів із результатами, вищими за історичний тренд. Водночас прогноз поки не враховує можливий вплив явища Ель-Ніньйо.

За даними банку, кліматичні моделі свідчать про високу ймовірність розвитку Ель-Ніньйо у другій половині 2026 року, що може негативно позначитися на врожайності в Центрально-Західному, Північному, Північно-Східному та частині Південно-Східного регіонів Бразилії. Якщо погодні ризики реалізуються, це може призвести до скорочення виробництва та підтримати світові ціни на сою протягом сезону 2026/27.

На думку Rabobank, стабілізація площ під соєю в Бразилії матиме наслідки й для світового ринку. Оскільки країна забезпечує найбільшу частку глобального виробництва та експорту сої, повільніше зростання пропозиції може сприяти більш збалансованому співвідношенню попиту й пропозиції, стримати накопичення світових запасів і підтримати ціни. При цьому довгостроковий потенціал галузі залишається високим, але майбутнє зростання дедалі більше залежатиме від технологій, продуктивності та ефективнішого використання земельних ресурсів.