Чорноморська пшениця витісняє австралійську з ринків Південно-Східної Азії

Покупці борошномельної пшениці з нижчим вмістом протеїну для поставок у Південно-Східну Азію все частіше обирають походження з Чорноморського регіону. Причиною стало те, що австралійська пшениця з мінімальним вмістом білка 9% (ASW9) суттєво подорожчала, а пропозиції аргентинського зерна залишаються обмеженими.

Цього тижня продавці пропонували чорноморську пшеницю з вмістом білка 11,5% для постачання в Індонезію у червні за ціною $283–285 за тонну CFR, що щонайменше на $10 нижче за аналогічні пропозиції ASW9. Така різниця робить чорноморське зерно більш конкурентним, адже премія за австралійську пшеницю, яку готові платити покупці, зазвичай не перевищує $5 за тонну.

Попри те, що пропозиції чорноморської пшениці перевищують заявки покупців щонайменше на $7 за тонну, нещодавні угоди на рівні близько $280 свідчать про вищий інтерес до закупівель порівняно з ASW9. У випадку австралійської пшениці різниця між цінами попиту і пропозиції сягає щонайменше $15 за тонну.

Додатковий тиск на австралійський ринок чинить обмежена пропозиція з боку фермерів та зміцнення національної валюти. Австралійський долар наблизився до найвищого рівня щодо долара США за останні майже чотири роки, що підвищує експортні ціни.

Водночас Аргентина скорочує експортні можливості через високу частку фуражної пшениці в урожаї — близько 79% у 2025/26 МР, порівняно з 20% роком раніше. Значну частину експортного потенціалу також поглинають поставки кукурудзи та сої.

На ринку фуражної пшениці ситуація інша: пропозиція з Чорноморського регіону залишається обмеженою протягом сезону, що звужує різницю між цінами на фуражне та продовольче зерно. Додатково Австралія зберігає конкурентну перевагу на ринках Південно-Східної Азії, зокрема на Філіппінах, завдяки тарифним умовам, але загальна цінова конкуренція посилюється.