Прихована зернова криза в росії виходить назовні

У російській зерновій галузі розгортається системна криза, яка триває вже три роки й сягнула кульмінації. Масове банкрутство фермерів призводить до скорочення виробництва пшениці та падіння експорту. За даними Російського зернового союзу, за останні п’ять років збанкрутувало майже 35 тис. господарств. Основними причинами називають експортні мита, квоти та жорстку конкуренцію. Попри численні звернення до уряду, мита, які принесли бюджету 133,9 млрд рублів у 2024 році і прогнозуються на рівні 187 млрд у 2025-му, скасовані не були.

Зерновики також стикаються з недоступними кредитами — через ключову ставку Центробанку на рівні 18% відсотки за позиками сягають 27–28%, що робить їх економічно невигідними. Витрати на виробництво зросли на 20%, тоді як ціни на зерно залишаються стабільними. Ситуацію погіршує зміцнення рубля та монополізація експорту: 80% відвантажень у басейні Азовського та Чорного морів контролюють лише п’ять компаній. Це змушує фермерів продавати зерно зі збитками.

У 2025 році площі під ярою пшеницею можуть скоротитися до 11,8 млн га — найнижчого рівня за десятиліття. Частина господарств відмовляється від зернових на користь соняшнику, що загрожує виснаженням ґрунтів. Попри це влада прогнозує врожай пшениці на рівні 82,8 млн тонн, хоча фермери впевнені, що зростання можливе лише «на папері». Продажі сільгосптехніки впали до мінімуму за десять років, а експорт зерна може скоротитися до 41 млн тонн проти 55 млн торік.

Аналітики попереджають: якщо не переглянути режим експортних мит, не знизити ключову ставку та не зупинити війну проти України, ситуація лише погіршуватиметься. Очікувані раніше плани збільшити виробництво до 170 млн тонн і експорт до 80 млн тонн на рік до 2030-го стають дедалі менш реалістичними.

Позначки:зерно, пшениця, Росія