Про проблематику нішевих культур на прикладі бавовника, маша, сорго тощо розповів науковець
Зміни клімату уже досить очевидні й вони відобразились на переліку вирощуваних культур. За останні 20 років дуже змінилась структура виробництва рослинницької продукції. Таку думку висловив доктор с.-г. наук, Владислав Черчель, професор Інституту зернових культур НААН у ході круглого столу «Найбільш прибуткові культури у 2026 році: що вирощувати фермерам», організованого Всеукраїнським конгресом фермерів, пише SuperAgronom.com.
Науковець зазначив, якщо у 80-х роках, наприклад, соняшник в основному сіяли тільки на півдні України і трохи центральній частині України, то зараз сіють в усіх регіонах.
«І це наша біда, між іншим. Це призводить, зокрема, й до посилення посушливих явищ. Тому що відновлення водного балансу ґрунті відбувається тільки на 4-5-й рік після соняшника. Особливо це важливо для півдня», — зауважив він.
Але констатував — щоб фермер звернув на певну культуру, він має розуміти, куди він продасть урожай. Тому нішеві культури, як правило, вирощуються під замовлення. А ще вважливі такі фактори, як наявність інфраструктури доробки, зручність логістичних шляхів, наявність переробних потужностей в країні, можливе забезпечення додаткової вартості. Зрештою — доступність посівного матеріалу.
Науковець деталізував проблематику по декількох нішевих культурах:
«Є повідомлення, що у нас навіть в Київській області в цьому році висівали маш. Але, по-перше, немає ні одного зареєстрованого в нас сорту. А по-друге, на ринку відсутнє насіння цієї культури. Також є питання щодо доступність засобів захисту та системи живлення, бо все ж кожна культура має свої нюанси», — зауважив експерт.
Щодо бавовнику, то Владислав Черчель згадав, що у 1980-ті роки на півдні в Херсонській області вирощували цю культуру. Навіть певний час залишались вітчизняні сорти, вони ще зберігаються, хоча, можливо, наразі в Реєстрі їх немає. Тобто загалом бавовник в Україні вирощувати можна, але це дуже складна культура, каже науковець. А інфраструктури під неї немає — ні переробних підприємств, ні навіть сільгоспмашин. І сама технологія досить затратна.
Щодо сорго ситуація ще складніша, за словами Владислава Черчеля.
«Навіть озвучували думки, що сорго може замінити пшеницю. Але поки що перспектив для цієї культури я не бачу і поширення вона не набуває. Хоч, наприклад, на хвилі ажіотажу було побудовано завод з переробки сорго на 10 тис. тонн щорічно. Але він так і не використовувався. І не думаю, що в Україні можливо буде вирощувати сорго у великих обсягах. Бо це селекційна культура і не пророблена на достатньому рівні», — зазначив науковець.
Але, на його думку, серед нішевих культур є непогані попередники, які треба впроваджувати і розвивати.
«Наприклад, горох і льон олійний. Будь-яка культура після гороху дасть значно кращий прибуток. Зрозуміло, що сам горох не дасть такої віддачі, як інша культура, але поле не пустує. А льон олійний, я вважаю, його треба поширювати і розвивати, це непогана прибуткова культура», — наголосив він.
Читайте також
Промислове поголів’я свиней зросло до 3,24 млн голів
Туреччина почала імпорт аргентинського соняшнику, але частину партій не допустили ...
Україна експортувала рекордний обсяг яєць за останні п’ять років
російська пшениця подорожчала до річного максимуму через зміцнення рубля
Весняна посівна 2026 у Групі АГРОТРЕЙД завершена
Напишіть нам
Наш менеджер зв'яжеться з Вами найближчим часом