Повну заборону на імпорт російської пшениці та запровадження експортного мита на власне зерно розглядає Казахстан

Уряд Казахстану вивчає можливість закрити лазівку для реекспорту російської пшениці до Середньої Азії через територію Казахстану. На сьогодні таким каналом контрабандистам є дозвіл на ввезення пшениці залізницею на адресу борошномельних підприємств та птахівників.

Це послаблення для борошномелів і птахівників залишилося чинним після того, як минулого року було запроваджено повну заборону на постачання російської пшениці автотранспортом. Передбачалося, що робота на дешевшому російському зерні дозволить казахстанським компаніям залишатися конкурентоспроможними за рахунок вигідної сировинної бази.

Проте аналіз ситуації за відвантаженням на експорт і внутрішнім залишкам, проведений у КТЖ, показав, що “сірим” чином у Середню Азію за нинішній маркетинговий рік пішло 4-5 млн тонн російської пшениці під виглядом казахстанської. Звичайно, без сплати транзитного залізничного тарифу в Казахстані та експортного мита до росії.

Нинішнього року Казахстан очікує високий урожай зерна, за деякими попередніми оцінками експертів – на рівні рекордних показників, вище 25 млн тонн (при середньому для країни 15 млн тонн). Тобто для реалізації цього обсягу навантаження на транспортну інфраструктуру Казахстану і без того зросте в два рази, а з урахуванням продовження російського реекспорту – і того вище.

Такий обсяг зерна загрожує одразу кількома проблемами внутрішньому ринку: колапсом на залізниці (а це проблеми у “білих” трейдерів), падінням внутрішніх цін (а це проблеми фермерів).

Щоб хоч якось стабілізувати ситуацію, уряд Казахстану (Мінторгівлі, Мінсільгосп) вивчає питання повної заборони на постачання російської пшениці терміном на шість місяців. Тобто, орієнтовно, з 1 вересня 2024 року по 1 березня 2025 року. Це дасть можливість і КТЖ, і трейдерам країни працювати вільніше.

У той же час всі розуміють, що припинення припливу російського зерна поставить у невигідне становище борошномелів та птахівників країни. Без дешевої сировинної бази вони стануть неконкурентоспроможними не лише на зовнішніх ринках, а й навіть на внутрішньому казахстанському. Щоб уникнути зростання цін на казахстанське зерно після заборони російської, запропоновано запровадити експортне мито на цілий перелік сільгосппродукції.

У росії експортні мита діють на пшеницю, ячмінь та кукурудзу.

Наслідки такого рішення для Казахстану зрозумілі на прикладі введеного в 2023 році експортного мита на соняшник: вартість насіння на внутрішньому ринку знизилася якраз на розмір мита – 100 євро на тонну (50 тис. тенге).

Питання лише у тому, якого розміру мито на пшеницю буде встановлено. Швидше за все, її розрахують з урахуванням ціни, що склалася на ринку, після початку збирання врожаю, а також з урахуванням того, якою буде ціна на пшеницю в росії.

Позначки:Казахстан, пшениця, Росія, обмеження