Посівна площа під пшеницею в рф може стати мінімальною за десять років

Посівна площа, зайнята ярою пшеницею, цього року може скоротитися на 4% до минулого року. Значення може стати мінімальним за десять років. Відмова від пшениці продиктована несприятливими погодними умовами та усуненням інтересу аграріїв у бік більш рентабельних культур — олійних та бобових. Аналітики зберігають позитивні очікування щодо врожайності, але не відкидають їх перегляду.

Посівна площа під ярою пшеницею в росії цього року може становити 11,8 млн га, втративши 4,1% рік до року, підрахували в «Совєконі». Значення виявиться найменшим за десять років. Партнер із розвитку бізнесу консалтингової компанії Neo Альбіна Корягіна дає аналогічний прогноз. Але є думка, що зниження буде більш вираженим – на 5,7% рік до року, до 11,6 млн. га, каже вона. Гендиректор Інституту кон’юнктури аграрного ринку Дмитро Рилько чекає, що площа під ярою пшеницею скоротиться більш ніж на 1 млн. га за рік, до 11,5 млн. га. Є ймовірність, що показник буде мінімальним за багато десятиліть, каже він.

Фактично на 11 червня, за даними «Совекона», ярою пшеницею в росії було засіяно 11,1 млн. га, на 10,5% менше, ніж роком раніше.

У Мінсільгоспі заявили, що загальна посівна площа під всі культури цього року зросте на 1 млн га, до 84 млн га. “Пшениця залишиться ключовим видом продукції рослинництва та експортним товаром російського АПК, але структура посівних площ може змінюватися в залежності від кон’юнктури ринку”, – додали в міністерстві.

Посівна в росії зазвичай триває до 1 червня, але цього року, за словами Дмитра Рилька, у східній частині країни через дощі процес завершився пізніше, до середини червня. “Регіони дають оперативні зведення, але їх можуть скоригувати”, – попереджає він. Гендиректор «Совекону» Андрій Сизов пояснює, що найбільш виражене зниження сівби ярої пшениці простежується в Сибіру, ​​на 700 тис. тис. грн.га рік до року, і на Уралі – мінус 300 тис.га. Дмитро Рилько каже, що аграрії тут дедалі більше орієнтуються на олійні та зернобобові культури, насамперед ріпак та соняшник. Тенденцію він пов’язує зі зростанням експорту до Китаю та віддаленістю суб’єктів від великих портів.

Площі, зайняті озимою пшеницею, згідно з «Совеконом», за рік скоротилися на 6,8%, до 15,1 млн га.

Альбіна Корягіна каже, що було засіяно сумарно 19,1 млн га, але близько 6,8% посівів загинуло. До прибирання показник скоротиться до 15,4–16,3 млн тонн, вважає вона. Значення експерт називає мінімальним із сезону 2018/19 року. Загальні площі під пшеницею складуть 27–28 млн.га проти 28,5 млн.га на рік раніше, чекає пані Корягіна.

Пан Рилько зауважує, що частка озимої пшениці у сівбі зростає: вона вважається більш урожайною. З даних «Совекона» видно, що торік озима пшениця займала 53,3% відведених під культуру площ, цього року — 56,1%.

Зниження площ під пшеницею Дмитро Рилько пов’язує із падінням рентабельності — «аграрії перестають вірити у культуру». Альбіна Корягіна каже, що поточні ціни на зерно 12–14 тис. руб. за тонну, близькі до собівартості. Задля підтримки рентабельності вони мають становити 18–20 тис. руб. за тонну. Зараз, за ​​оцінками експерта, маржинальність вирощування пшениці у Поволжі та центральній частині росії — 0–0,5%. Загальні витрати на посівну при цьому зросли в середньому на 20% за рік через зростання вартості палива, добрив та насіння, каже пані Корягіна. Квотування та плаваюче експортне мито, за її словами, знижують вигоду закордонних поставок.

Гендиректор агрохолдингу «Степ» Андрій Недужко зауважує, що аграрії зіштовхнулися і з агрокліматичними чинниками. У південних регіонах спостерігається нестача вологи у ґрунті, каже він. Це, за словами експерта, змінює структуру площ як в озимій, так і в ярій сівбі. Аграрії переважно роблять вибір на користь соняшнику. Культура показує високу рентабельність, але площі її сівби регулюються державою — повністю перейти на насіння неможливо, пояснює він. Після соняшнику бізнес, на думку експерта, обирає бобові — горох, нут, сочевицю та ін. Пані Корягіна вважає, що рентабельність соняшнику зараз 20–30%, ріпаку та сої — 15–25%, гороху, нуту та сочевиці — до 30%.

Незважаючи на зниження площ, зайнятих пшеницею, зберігаються оптимістичні очікування щодо врожаю.

Минулого року збирання пшениці, за даними Росстату, становило 82,6 млн тонн. Прогноз «Совекону» на поточний рік – 82,8 млн тонн. У Neo чекають значення в діапазоні від 80,1 млн до 90 млн тонн. Очікування засновані на зростанні врожайності: вона може становити 2,82–3,0 тонн з 1 га проти 2,86 тонн з 1 га роком раніше, каже пані Корягіна. Але співрозмовник на аграрному ринку зауважує, що позитивні прогнози аналітики формують до низької бази минулого року, коли врожай скоротився на 30%. «Ми чекаємо показника, який буде вищим за провальний минулого року, але відстане від значення сприятливого 2023 року», — міркує він.

Але ризики, за словами Альбіни Корягіної, зберігаються: дефіцит вологи у ґрунті у південних регіонах країни та Поволжі може знизити врожайність на 10–15%. Андрій Недужко нагадує про весняні заморозки та посуху. “У деяких районах Краснодарського краю та Ростовської області уряд ввів режим НС через посуху”, – нагадує він.