Переробка рослинних протеїнів — перспективний напрям співпраці України з ЄС

Про це йдеться у дослідженні стратегічної експертки з агропромисловості та біорізноманіття Ukraine Facility Platform Оксани Осьмачко.

Вона зазначила, що Європа потребує рослинних протеїнів передусім у складі кормів. Близько 70% протеїну із зернових, олійних і зернобобових культур у ЄС — це корм для тварин. Всередині блоку виробляється близько 152 млн т комбікормів, найбільші сегменти: корми для птиці — 51,6 млн т, свиней — 48,5 млн т, великої рогатої худоби — 45,4 млн т.

«Окремий сегмент — спеціалізовані корми, що використовують продукцію з вищим ступенем переробки. Наприклад, соєвий білковий концентрат має більшу концентрацію білка та нижчий рівень поживних компонентів порівняно зі стандартним шротом. Українські виробники могли б поглиблювати переробку сої, щоб закривати потреби ЄС у цьому сегменті, при цьому отримуючи вищу ціну за тонну продукції», — вважає дослідниця.

У харчовій промисловості рослинні протеїни використовують як функціональні інгредієнти для підвищення вмісту білка, формування текстури та виробництва рослинних і гібридних продуктів, а також напоїв. Вони мають особливе значення для веганського та вегетаріанського харчування.

Водночас у 2025/26 МР у ЄС виробили 67 млн т рослинного протеїну: приблизно 31 млн т грубих кормів і близько 29 млн т — зернових із малим і середнім вмістом білка. Виробництво протеїну з високобілкових культур становило лише 7,2 млн т.

Таким чином у високобілковому сегменті Європейський Союз має структурну залежність від імпорту. За даними Європейської комісії, блок імпортує близько ⅔ потреби високобілкової сировини. Для сої залежність є особливо високою: 94% соєвого протеїну імпортується.

Водночас Україна вже є значним виробником та експортером рослинного протеїну. За оцінкою Єврокомісії, країна виробляє близько 13,5 млн т рослинного протеїну, 60% цього обсягу — на експорт.

«Для України розвиток переробки сої, гороху та соняшнику створює можливість збільшувати внутрішню додану вартість, диверсифікувати аграрний експорт і збільшувати вартість експорту в розрахунку на тонну продукції», — резюмує Оксана Осьмачко.