Пакистан запропонував Казахстану використовувати свої порти для транзиту вантажів

Пакистан запропонував Казахстану використовувати морські порти Карачі, Порт-Касім і Гвадар для транзиту вантажів. Про це заявив федеральний міністр морських справ Пакистану Мухаммад Джунайд Анвар Чаудрі. Конкретні маршрути, обсяги потенційних перевезень та терміни запуску нових логістичних рішень пакистанська сторона поки не розкрила, повідомляє logistan.info.

Наразі Казахстан і Пакистан розвивають одразу кілька транспортних коридорів, зокрема через Узбекистан, Туркменістан та Афганістан, через Іран, а також через Киргизстан і Китай. Крім того, Казахстан та Іран нещодавно підписали інвестиційну угоду щодо будівництва логістичного центру в порту Шахід-Раджаї в Бендер-Аббасі.

Ініціатива Пакистану з’явилася на тлі зростання ризиків судноплавства в Чорноморському регіоні після українських ударів по російській портовій інфраструктурі. Хоча прямого зв’язку між цими подіями наразі не підтверджено, поява нових транзитних пропозицій може свідчити про прагнення країн регіону диверсифікувати транспортні маршрути та зменшити залежність від окремих логістичних напрямків.

Для аграрного сектору Казахстану це питання також може мати значення. Основні обсяги експорту зерна традиційно спрямовуються до країн Центральної Азії, Китаю та через Каспійський маршрут, однак поставки на віддалені ринки здійснюються і через російські чорноморські та балтійські порти. У 2025 році балтійський напрямок уже перевищив чорноморський за обсягами перевалки казахстанського зерна, проте обидва маршрути залишаються важливими для експорту до Європи, Північної Африки та інших віддалених ринків.

Якщо ризики для судноплавства в Чорному морі зберігатимуться, а росія й надалі переорієнтовуватиме частину своїх експортних потоків до Балтійського регіону, це потенційно може посилити конкуренцію за портові потужності, якими користуються й казахстанські експортери зерна. У такому разі розвиток альтернативних маршрутів через пакистанські порти може стати додатковою можливістю для диверсифікації логістики та розширення доступу до ринків Південної Азії, Близького Сходу й Африки.