Олійні заводи в Україні зупиняються або переходять на ріпак і сою через нестачу соняшнику

«За такої ціни на соняшник маржі переробки немає. Для багатьох заводів зараз справді вигідніше стояти, ніж переробляти. Коли завод стоїть, він має фіксовані витрати — умовно $9–10 на тонну. Це зарплати працівникам та інші постійні витрати», — говорить він.

За словами Репецького, якщо за таких умов завод працює, то результат може бути мінус $20–25 на тонні.

«Тому виникає просте питання: навіщо генерувати мінус $20–25, якщо можна згенерувати мінус $9–10 і стояти? У такій ситуації зупинка виробництва для частини переробників виглядає економічно логічнішою, ніж робота в мінус», — зазначив він.

Наразі в країні ще є невеликі залишки ріпаку, тому переробники, які не хочуть купувати соняшник по 33-34 тис. грн/т, переходять на ріпак. До того ж, ціна на ріпакову олію на польському кордоні дозволяє переробнику працювати в плюс.

«Немає маржі купувати за такими цінами (соняшник, прим. ред). Або ж це можуть собі дозволити ті заводи, які мають більш довгий ланцюжок доданої вартості з інтегрованими бізнесами по мʼясу чи молоку», — додав Репецький.

Він також вважає, що залишки соняшнику, які ще є на ринку, переважно залишилися у фермерів середньої руки, але тримати вони його будуть недовго. Перша половина червня може стати періодом остаточного продажу залишків — перед початком збирання ріпаку та ячменю.

Позначки:Україна, соняшникова олія, соняшник, соя, ріпак, переробка, ціни, соєва олія, ріпакова олія