Невпевненість у торговельній політиці гальмує продажі нового врожаю кукурудзи та сої в США

Невпевненість у напрямку міжнародної торговельної політики створює значні труднощі для американських зернових елеваторів і трейдерів. Відсутність ясності щодо тарифів із ключовими торговими партнерами США, зокрема Китаєм, призвела до різкого зниження продажів нового врожаю порівняно з історичними середніми показниками. Багато іноземних покупців скоротили попередні замовлення та перейшли до закупівель на спотовому ринку, що ускладнює ситуацію для елеваторів і трейдерів, які значною мірою залежать від експортного попиту.

Згідно з новим аналітичним звітом CoBank Knowledge Exchange, тривала невизначеність у продажах нового врожаю може змусити експортно-орієнтовані елеватори та трейдерів покладатися на місцевий попит у маркетинговому році 2025/26. Однак у деяких регіонах місцевий попит може бути обмеженим. Таннер Емке, економіст із зернових та олійних культур CoBank, зазначив, що елеватори, які мають значну залежність від ризикованих експортних ринків, особливо Китаю, можуть бути змушені розширювати базис для нового врожаю, щоб залучити місцевих покупців. Хоча зараз базис для кукурудзи, сої та пшениці залишається стабільним, його ослаблення може стати реальним, особливо для сої в північних штатах, залежних від китайського ринку.

Станом на 1 травня продажі нового врожаю в США значно відстають від п’ятирічного середнього: соя – на 88,2%, кукурудза – на 26,9%. Продажі пшениці дещо перевищують середній рівень. Китай, ключовий покупець, цього року не уклав жодних контрактів на американські сою, кукурудзу чи пшеницю. Натомість Китай активізував закупівлі сої в Бразилії, призупинив постачання від трьох американських компаній і уклав угоди з аргентинськими експортерами на сою, кукурудзу та рослинну олію. Мексика та Японія, другі та треті за величиною ринки для американської сої, також значно скоротили закупівлі нового врожаю, а продажі пшениці до Філіппін і Кореї та кукурудзи до Японії та Латинської Америки відстають від середніх показників.

Сильні продажі старого врожаю та високий внутрішній попит частково компенсували спад продажів нового врожаю. Загальні експортні зобов’язання США за маркетинговий рік 2024-2025 зросли на 27% для кукурудзи, на 13% для сої та на 14% для пшениці порівняно з минулим роком. Позитивні маржі для переробників сої та виробників етанолу, а також високі прибутки від тваринництва підтримують місцевий базис. Проте для елеваторів і трейдерів, які зазвичай укладають контракти на кілька місяців наперед, невизначеність у торговельній політиці залишається серйозною перешкодою.

Таннер Емке підкреслив, що деякі елеватори та трейдери зможуть уникнути найгірших наслідків складного торговельного середовища. Ті, хто має доступ до сильного місцевого попиту від заводів з виробництва етанолу, переробки сої, борошномельних підприємств чи тваринницьких ферм, будуть захищені від втрати експортних ринків. Для залежних від експорту зниження залізничних тарифів може відкрити можливості для транспортування зерна на схід, а ослаблення долара США може залучити нових покупців із менших ринків, частково компенсуючи втрати від Китаю.

Незважаючи на ці можливості, тривала невизначеність у торговельних переговорах між США, Китаєм та іншими країнами продовжує гальмувати продажі нового врожаю зернових і олійних культур. Без чіткої політики експортери змушені адаптуватися до нових умов, що може призвести до значних змін у структурі ринку.

Позначки:кукурудза, соя, США