Не реформою єдиною: як на розвиток зрошення в Україні вплине дефіцит води

Кліматичні зміни та дефіцит води стають одними з головних викликів для українського агросектору. За даними фахівців, із 31 млн га сільськогосподарських земель в Україні близько 18 млн га вже мають дефіцит вологозабезпечення, а ще 3 млн га — критичний його рівень. Про це під час конференції Black Sea Grain Kyiv 2026 заявили представники уряду, науковці та учасники ринку, які обговорили перебіг меліоративної реформи та перспективи розвитку зрошення.

Заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ірина Овчаренко заявила, що реформа меліорації фактично переходить до другого етапу після ухвалення законопроєкту №7577. За її словами, держава вже створила базові законодавчі умови для передачі частини управління меліоративною інфраструктурою самим аграріям через організації водокористувачів.

Овчаренко повідомила, що в Україні вже створено 77 організацій водокористувачів, а 14 із них отримали у користування державне меліоративне майно. Вона пояснила, що нова модель має зробити систему більш ефективною та енергонезалежною, оскільки зараз до 80% вартості подачі води припадає саме на електроенергію.

Посадовиця наголосила, що держава поступово відходитиме від прямого контролю над інфраструктурою, а формування вартості послуг та управління витратами перейде до самих водокористувачів.

Начальник Херсонського обласного центру з гідрометеорології Юрій Кіріяк заявив, що зміни клімату вже суттєво впливають на агровиробництво. За його словами, загальна кількість опадів не зменшується критично, однак змінюється характер їх випадіння — місячна норма може випасти лише за кілька днів.

Кіріяк попередив, що без відновлення систем меліорації до 2050 року площі посушливих земель на півночі України можуть зрости на 30%. Він також зазначив, що температурні показники північних регіонів уже наближаються до тих, які раніше були характерними для південних областей.

За словами Ірини Овчаренко, одним із головних бар’єрів для розвитку зрошення залишається відсутність повної інформації про наявні водні ресурси. Вона заявила, що в Україні фактично досі немає повноцінного державного водного кадастру, хоча така норма передбачена Водним кодексом ще з 1997 року.

Овчаренко повідомила, що Міністерство економіки наразі шукає донорське фінансування для створення сучасного водного кадастру та публічної карти водних ресурсів, які мають стати основою для подальшого розвитку зрошення.

Голова організації водокористувачів «Лесині джерела» Олеся Точицька заявила, що кліматичні зміни вже змушують аграріїв північних регіонів активно впроваджувати полив. За її словами, температури на Житомирщині нині відповідають тим, які були характерними для Херсонщини близько 20 років тому.

Точицька повідомила, що фермерське господарство «Аделаїда» розпочало відновлення старої меліоративної системи та запустило зрошення спочатку на 70 га, отримавши приріст урожайності картоплі приблизно на 10 т/га.

Вона зазначила, що станом на кінець 2025 року господарство вже поливало 630 га та використовувало 12 мобільних барабанних поливних машин. За словами Точицької, окупність таких інвестицій у вирощуванні картоплі складає близько 3,5 року.

Також вона звернула увагу на проблеми із процедурою оцінки впливу на довкілля (ОВД), яка, за її словами, залишається складною та дорогою для організацій водокористувачів. Точицька заявила, що законодавство потребує чіткішого механізму регулювання для вже існуючих меліоративних систем.

Перший заступник голови Державного агентства України з розвитку меліорації Тарас Кот повідомив, що в Україні вже розробляються проєкти енергонезалежних насосних станцій.

За його словами, пілотні проєкти наразі опрацьовують у Полтавській та Черкаській областях. Він пояснив, що насосні системи планують забезпечувати електроенергією через акумулятори та сонячні панелі, що дозволить значно знизити витрати на подачу води.

Кот також заявив, що такі системи можуть забезпечити подачу до 20–22 млн кубометрів води щороку.

Крім того, учасники ринку повідомили, що в межах проєктів за підтримки Програми АГРО у 2026–2027 роках планується інвестувати майже $5 млн у сучасне меліоративне обладнання, автоматизацію, метеостанції та дощувальну техніку.

За оцінками профільних асоціацій, реалізація цих проєктів дозволить розширити площі зрошення приблизно на 7 тис. га та стимулювати розвиток ринку сучасних меліоративних технологій в Україні.

Позначки:Україна, меліорація, зрошення