На думку УЗА, мінімальні ціни на зерно зупинять експорт і знищать економіку України

Українська зернова асоціація вважає, що запровадження так званого механізму мінімальних цін, приведе до значного падіння експорту зерна з України і збитків сільгосптоваровиробника. Нагадаємо, що в цьому маркетинговому році станом на 31 травня 2024 року, Україна експортувала зерна, олійних та продукції з них на суму близько $16,6 млрд, що відповідає близько половині обсягу експорту з України в грошовому еквіваленті.

УЗА закликає Президента та уряд призупинити впровадження механізму мінімальних експортних цін на сільськогосподарську продукцію, оскільки це вкрай негативно вплине на здатність експортерів виконувати зобов’язання, підриває довіру міжнародних партнерів до українських контрагентів, ускладнить планування та фінансування експортної діяльності та водночас знизить конкурентоспроможність українських товарів на світових ринках.

Сьогодні ринок зерна є висококонкурентним, що означає, що трейдери та експортери пропонують  виробникам найвищу можливу ціну, яка корелюється із ціною на світовому ринку з урахуванням вартості логістики та страхування. Якщо мінімальні ціни не відповідатимуть світовим ціновим трендам, це знищить конкуренцію на українському ринку зерна і призведе до його надмірної зарегульованості та створить нові широкі можливості для корупції.

Запровадження мінімальних експортних цін поставить під ризик половину українського експорту, що в умовах війни та недостатності власних податкових надходжень рівноцінно економічному колапсу та повному знищені здатності самостійно фінансувати українських військових.

Планування виробництва та експортної діяльності

Впровадження мінімальних цін фактично знищить систему форвардних контратків і приведе до невизначеності на ринку стосовно виконання зобов’язань експортерами і на купівлю зерна. Як відомо, багато виробників укладають з експортерами форвардні угоди на майбутній врожай по визначеній ціні.  Без форвардних контрактів товаровиробники будуть позбавлені джерел фінансування своєї діяльності, а експортери не матимуть впевненості щодо майбутніх цін та обсягів продажів, що ускладнює планування виробництва та експорту. Це може призвести до неефективності та збільшення витрат як товаровиробника, так і експортерів.

Окрім того, форвардні контракти дозволяють експортерам завчасно планувати логістичні операції. Відсутність таких угод може призвести до проблем з організацією цих процесів, затримок і збільшення витрат, в тому числі на страхування.

Щодо проблем регулювання ринку через встановлення мінімальних цін, особливо для форвардних контрактів та контрактів, укладених перед стрімким зростанням цін, необхідно чітко розуміти, що український ринок вже торгує такими типами контрактів:

• Форвардні контракти з постачанням через 2-6 місяців з фіксованою ціною.
• Форвардні контракти з постачанням через 2-6 місяців з ціною, прив’язаною до біржі CME та MATIF.
• Спотові контракти з постачанням до 1 місяця з фіксованою ціною.

Окрім розподілу контрактів за періодом постачання та типом ціноутворення, варто відзначити, що між експортером-фермером та покупцем бувають окремі домовленості щодо дисконтів по ціні у випадку отримання передплати та фінансування від покупця. Розмір дисконту варіюється залежно від розміру передплати.

Важливо пам’ятати, що форвардні контракти до лютого 2022 року складали до 40% загального плану продаж середніх фермерів (2-10 тис. га). Відсутність форвардів протягом 2022 та 2023 років суттєво вплинула на ціноутворення в Україні, коли постійно велика пропозиція товару на споті поступово тиснула на ціни та не давала можливості ринку стабілізуватися, розподіливши пропозицію в часі продаж та поставок.

Фінансові інструменти та кредити. Багато аграрних підприємств використовують банківські кредити, які забезпечені форвардними контрактами. Відсутність форвардних контрактів позбавляє аграріїв можливості отримувати такі кредити, що обмежує їх доступ до необхідного фінансування для виробництва та експортної діяльності. Форвардні угоди допомагають підприємствам планувати свої грошові потоки та управління фінансами. Без можливості укладання форвардних контрактів компанії можуть зіткнутися з труднощами в управлінні ліквідністю, що може негативно вплинути на їх фінансову стабільність.

Це перетворює Україну на спотовий ринок зі всіма наслідками, включаючи відсутність прогнозованості та можливості фермерам управляти своїми ризиками цивілізованим шляхом, укладаючи форвардні контракти  з прив’язкою до цін на світових біржах.

Порушення зобов’язань та юридичні наслідки

Впровадження мінімальної експортної ціни, яка не відповідатиме ціновим тенденціям на світовому ринку призведе до невиконання контрактів.

Якщо мінімальна ціна розрахована в Україні зросте вище контрактних цін, експортери можуть вважати виконання контрактів невигідним та шукати способи уникнути своїх зобов’язань. Це може призвести до зриву постачань та непередбачуваних наслідків для імпортерів української продукції.

Втрата довіри. Коли експортери не виконують свої зобов’язання через зміни в законодавстві або політиці уряду, це підриває довіру до країни як надійного постачальника. Імпортери можуть почати шукати альтернативні ринки або постачальників, що пропонують більшу стабільність та передбачуваність.

Спори та арбітраж. Невиконання контрактів може призвести до збільшення кількості торговельних спорів та арбітражних розглядів. Це створить додаткові витрати для обох сторін та може затягнути процеси виконання угод.

Правова невизначеність. Запровадження мінімальних цін може створити правову невизначеність щодо існуючих контрактів, що змусить імпортерів бути обережнішими при укладанні нових угод з українськими експортерами.

Репутаційні ризики. Введення таких обмежень може негативно вплинути на міжнародну репутацію України як країни з ринковою економікою, що дотримується принципів вільної торгівлі. Це може призвести до зниження інтересу до українських товарів та послуг на світових ринках.

Зменшення інвестицій. Інвестори можуть вважати такі регуляторні зміни ознакою нестабільного та ризикованого бізнес-середовища, що гарантовано призведе до зниження інвестицій в агросектор та інші галузі економіки.

Втрата ринкових позицій. Конкурентні країни, що не мають таких обмежень, можуть скористатися ситуацією та зайняти частину ринків, які втратить Україна. Це може призвести до довгострокових втрат для українських експортерів.

Варто відзначити, що у світі не існує жодної практики ринкового регулювання ціни майбутнього періоду на підставі ціни минулого періоду. Це перешкоджає розвитку вільної та впевненої торгівлі між учасниками.

Регулювання ціни експортерів через встановлення мінімальної ціни суперечить нормам Світової організації торгівлі (СОТ), до якої входить Україна, зокрема принципам вільної торгівлі та недискримінації.

УЗА наголошує, що запровадження мінімальних цін на експорт сільськогосподарської продукції вкрай негативно вплине на обсяги експорту з України та на фінансове становище товаровиробника. В умовах війни, коли велика частина економіки не працює, це фактично знищить залишки економіки, яка ще приносить доходи та валютну виручку, за допомогою яких Україна може фінансувати свою армію.

Позначки:Україна, зерно, ціни, УЗА, обмеження