Китайський уряд реагує на перебої з постачанням сірки через конфлікт на Близькому Сході, що почався наприкінці лютого та призвів до оголошення закриття Ормузької протоки. Цей крок різко підвищив вартість перевезень та ціни на сірку, що створює серйозні ризики для виробництва фосфатних добрив, необхідних для весняної посівної кампанії в Китаї. Близько 47% сірки країна імпортує, переважно з Перської затоки, тому будь-які порушення транспортних шляхів безпосередньо впливають на внутрішнє виробництво добрив.
Щоб пом’якшити наслідки перебоїв, Національна комісія розвитку та реформ (NDRC) оголосила пріоритетне забезпечення виробників добрив сіркою зі стратегічних запасів. Цей крок дозволить зберегти стабільність виробництва та контролювати ціни на фоні геополітичної невизначеності. Стратегічний розпродаж запасів сірки є тактичним рішенням, яке покликане забезпечити безперервність виробництва та підтримати ринок добрив.
Це питання стає особливо гострим на тлі амбітних аграрних планів Китаю на 2026 рік: уряд ставить за мету збільшити виробництво зерна на 50 млн тонн. Для досягнення цієї мети необхідне активне використання добрив, але зростання цін і дефіцит сировини створюють прямий конфлікт між економічними реаліями та політичними цілями. Стратегічні запаси сірки покликані вирішити цю проблему у короткостроковій перспективі.
Довгострокова стратегія Китаю передбачає підвищення врожайності та виробництва зерна до 725 млн тонн до 2030 року, але це створює структурну залежність від імпортних ресурсів. Сировинна залежність від Перської затоки та обмежені внутрішні потужності виробництва сірки роблять систему вразливою до геополітичних шоків. Поточний розпродаж запасів лише знижує негайний ризик, але не усуває фундаментальної проблеми нестачі сировини.
Ефективність тактичного буфера залежить від тривалості конфлікту на Близькому Сході та швидкості нормалізації транспортних шляхів через Ормузьку протоку. Ринок добрив, темпи корекції цін та рівень попиту стануть ключовими індикаторами стабільності системи. У довгостроковій перспективі Китаю доведеться або розвивати власне виробництво сірки, або диверсифікувати імпортні джерела, аби гарантувати стійкість продовольчої безпеки.
