Китай активно зменшує свою залежність від поставок зерна з США

Після торговельної війни, що розпочалася під час першої каденції Трампа на посту президента США, Китай почав скорочувати свою залежність від американської агропродукції, щоб забезпечити власну продовольчу безпеку.

Тоді Трамп запровадив імпортне мито на китайські товари на суму 370 млрд $, а Китай у відповідь ввів 25% мито на товари зі США вартістю понад 100 млрд $, зокрема на сою, пшеницю, кукурудзу, сорго, свинину.

Частка сої зі США (традиційного постачальника цієї продукції до КНР) в загальному китайському імпорті сої зменшилася з 40% у 2016 р до 18% у 2024 р, оскілки виросли поставки сої з Бразилії, яка замінила США і на позиції основного постачальника кукурудзи.

У 2022 р Китай імпортував агропродукції зі США на 43 млрд $, у 2023 р – на 34 млрд $, а у 2024 р ще зменшить закупівлі. Наразі країна займається диверсифікацією джерел поставок агропродукції та стимулюванням власного виробництва.

У серпні 2019 р Китай перестав купувати агропродукцію у США після запровадження Трампом мита. У січні 2020 р між країнами була підписана торговельна угода, за якою Китай обіцяв протягом двох років збільшити закупівлі американських товарів на 200 млрд $, зокрема агропродукції – на 32 млрд $. Але в лютому 2022 р США заявили, що Китай не виконав цю угоду, оскільки придбав агропродукції з США лише на 19 млрд $.

У 2021 р Китай почав комерційне вирощування ГМО сої та кукурудзи, а також прийняв закон про боротьбу з харчовими відходами, щоб зменшити втрати зерна. З лютого 2022 р він дозволив імпорт пшениці та ячменю з усіх регіонів рф, а з травня – імпорт кукурудзи з Бразилії.

А 7 березня 2022 р Сі Цзіньпін заявив, що «країна повинна повністю забезпечити себе власним рисом, інакше її будуть контролювати інші, тому продовольча безпека є стратегічним питанням».

У червні 2022 р Китай прийняв закон про захист ґрунтів, оскільки десятиріччя індустріалізації та надмірного використання пестицидів в окремих провінціях призвели до деградації ґрунтів та зниження урожайності.

З квітня 2023 р для зменшення споживання сої Китай вирішив зменшити вміст соєвого шроту в кормах для тварин з 14,5% у 2022 р до 13% до 2025 р, та запустив пілотні проекти по використанню в кормах залишків їжі та туш тварин.

Вже 4 травня 2023 р Китай дозволив генетично відредаговану сою, яка на відміну від ГМО-сої не містить сторонньої ДНК, а маніпулює власним геномом для покращення урожайності. У грудні першим 26 насінницьким компаніям були видані ліцензії на виробництво та продаж сої та кукурудзи ГМО. З травня 2024 р був дозволений імпорт ГМО-кукурудзи з Аргентини та погоджена безпека ГМО пшениці.

З 9 квітня 2024 р країна почала компанію по збільшенню до 2030 р виробництва зерна на понад 50 млн т, і у 2023 р вже зібрала рекордні 695,41 млн т зерна, а у 2024 р планує отримати понад 700 млн т.

У червні 2024 р Китай прийняв закон про продовольчу безпеку, спрямований на досягнення незалежності у виробництві зерна та продуктів. Він зобов’язує місцеві органи влади включати питання продовольчої безпеки в свої економічні та стратегічні плани.

З жовтня 2024 р в країні запущена програма дій на 2024-2028 роки, спрямована на прискорення розвитку інтелектуального землеробства для збільшення виробництва продовольства.

Позначки:США, Китай, зерно, кукурудза, соя