Kernel виграв справу проти міноритарних акціонерів

Джерело:  Delo.ua
кернел

Окружний суд Люксембургу 27 листопада 2024 року ухвалив постанову, відповідно якої вимоги міноритарних акціонерів агрохолдингу Kernel щодо призупинення рішень загальних зборів 11 грудня 2023 року визнані неприйнятними і, як наслідок, відхилені.

Про це йдеться у повідомленні Kernel Holding S.A.на Варшавській фондові біржі.

Зазначається, що суд забов’язав також позивачів з виплатити процесуальні компенсації як компанії Kernel, так і її головному акціонеру — Namsen Limited.

У агрохолдингу наголошують, що ця судова справа є однією з п’яти необґрунтованих судових позовів, які були ініційовані групою міноритарних акціонерів у зв’язку з наміром компанії делістингувати свої акції з Варшавської фондової біржі, здійсненим збільшенням акціонерного капіталу та рішеннями річних загальних зборів акціонерів у 2023 році.

Kernel підкреслили, що залишаються непохитними у своєму захисті й упевнені, що всі інші позови будуть так само відхилені.

Нагадаємо, 5 травня 2023 року агрохолдинг Kernel подав заявку на вилучення своїх акцій з Варшавської фондової біржі до Управління фінансового нагляду Польщі. На той час група компаній планувала завершити цей процес протягом одного місяця, і ще за місяць вивести свої акції з біржового ринку.

Компанія Namsen Limited Андрія Веревського, яка до травня-2023 володіла 38,05% акцій “Кернелу”, 10 березня заявила про намір здійснити делістинг в ВФБ і викупити всі 61,95% акцій міноритарних акціонерів, тим самим отримавши повний контроль над холдингом. Заявлена ціна викупу акції склала 18,5 злотих.

Міноритаріям не сподобалось рішення Веревського покинути ВБФ без перемовин з акціонерами. У квітні 15 польських інвесторів з сумарним пакетом в 21,72% акцій “Кернела” уклали акціонерну угоду з метою захисту своїх інтересів. 2 травня акціонери розірвали цю угоду.

В травні Namsen Limited викупила близько 36% акцій холдингу, завдяки чому Веревський збільшив свою частку до 74,05% і повернув контроль над групою компаній.

Namsen LTD відмовляється від публічного статусу на користь приватного, оскільки необхідність публікувати періодичні фінансові звіти дозволяє конкурентам холдингу аналізувати і копіювати управлінські рішення холдингу. Крім того, публічний статус компанії потребує  додаткових витрат на адміністрування загальнодоступної інформації, оплати послуг з комунікації, юридичного супроводу та аудиторських послуг, чого позбавлені приватні юрособи.

Позначки:

У Вас виникли додаткові запитання?
Будемо раді допомогти!