Кенія наростила виробництво ячменю, але експорт обмежує пропозицію для комбікормів

Виробництво ячменю в Кенії у 2025 році досягло рекордних 64,8 тис. тонн, збільшившись на 19,8% порівняно з попереднім роком. У 2024 році приріст становив 64,6%, що свідчить про швидке відновлення галузі після погодних проблем 2023 року. За даними Міністерства сільського господарства США (USDA), зростання виробництва супроводжується активізацією експорту та посиленням попиту з боку пивоварної промисловості, що може обмежувати доступність фуражного ячменю для місцевих виробників комбікормів.

У 2025 році Кенія експортувала близько 40 тис. тонн ячменю на суму $6,02 млн. Основним покупцем стала Уганда, яка імпортувала 38,34 тис. тонн, або майже 96% загального експорту. Ще 1,15 тис. тонн було поставлено до Танзанії. Розширення регіональної торгівлі створює додаткові можливості для кенійських фермерів, однак водночас посилює конкуренцію між експортерами та внутрішніми споживачами зерна.

Високий попит на пивоварний ячмінь формує значну різницю між цінами на зерно різного призначення. Фуражний ячмінь на внутрішньому ринку коштує близько 35–40 кенійських шилінгів/кг ($0,27–0,31), тоді як експортні ціни у 2025 році сягали 80 шилінгів/кг ($0,62). Виробники пивоварного ячменю за контрактами можуть отримувати до 60 шилінгів/кг ($0,46), що стимулює аграріїв орієнтуватися на більш прибуткові сегменти ринку.

Для комбікормової галузі Кенії ситуація ускладнюється дефіцитом кукурудзи та високою вартістю кормової сировини. Зернові компоненти становлять близько 70% складу комбікормів, а витрати на сировину формують 70–80% собівартості їх виробництва. За таких умов фуражний ячмінь може бути альтернативним джерелом енергії в раціонах птиці, худоби та свиней, однак його використання залежить від ціни, доступності та поживних характеристик порівняно з кукурудзою.

Подальше збільшення виробництва ячменю може розширити сировинну базу кенійської комбікормової промисловості, проте високий експортний попит і привабливіші ціни на пивоварне зерно здатні обмежувати внутрішню пропозицію. Додатковими ризиками залишаються посухи, нестабільні погодні умови та коливання виробничих витрат. Тому перспективи використання ячменю у комбікормах залежатимуть не лише від обсягів майбутнього врожаю, а й від цінової конкуренції між експортним, пивоварним і кормовим сегментами.

Tags: ячмінь, Кенія, комбікорми