Каспійський маршрут для російського зерна зіткнувся з дефіцитом флоту та дорогим фрахтом

Каспійський маршрут, на який російські експортери дедалі активніше переорієнтовують поставки зерна, зіткнувся з дефіцитом флоту та різким зростанням вартості перевезень. Ставка фрахту на доставку зерна з Астрахані до Ірану для суден класу «річка—море» на кінець вересня сягнула $110–115/т, що у 2,3–2,4 раза більше, ніж роком раніше.

Ще у вересні 2025 року фрахт на цьому напрямку становив близько $47/т, а наприкінці липня 2026 року — лише $39/т. Основними причинами подорожчання стали різке зростання вантажопотоку через Каспій, обмежені можливості флоту та складні умови судноплавства на Волзі.

Потік зерна до Ірану суттєво збільшився на тлі обмежень у Азово-Чорноморському басейні. За січень–серпень 2026 року росія поставила до Ірану всіма маршрутами 2,4 млн тонн зернових, що на 70% більше, ніж роком раніше. Перевалка зерна через порти Астрахань і Оля за цей період подвоїлася — до 2,2 млн тонн.

Водночас можливості Каспійського маршруту залишаються обмеженими. Через обміління Волги судна вдається завантажувати лише на 70–80% від місткості, а дефіцит тоннажу посилюється тим, що Каспій є замкнутим басейном і швидко перекинути сюди додатковий флот з інших морів складно. Простої та обмеження судновласники закладають у ставку фрахту.

Подорожчання логістики найбільше вдаряє саме по зерновому експорту, знижуючи маржу трейдерів і погіршуючи конкурентоспроможність російського зерна на іранському ринку. При цьому подальше зростання вантажопотоку може ще більше посилити дефіцит суден, особливо напередодні завершення річкової навігації на Волзі.

Tags: експорт, зерно, Росія, Іран