Іран розглядав удар по українському порту у відповідь на атаку в Каспійському морі

UkrAgroConsult

Іран після атаки на своє вантажне судно в Каспійському морі розглядав можливість завдати удару по одному з українських портів, однак дипломатичні контакти допомогли знизити напруженість і запобігти ескалації. Про це повідомляє The New York Times із посиланням на іранських і західних посадовців, обізнаних із ситуацією.

За інформацією видання, після українського удару по іранському комерційному судну, внаслідок якого загинув цивільний моряк, Тегеран розглядав запуск балістичної ракети з невеликою бойовою частиною. За даними джерел, це мав бути радше «символічний» удар із порівняно незначними руйнуваннями, а ймовірною ціллю називали один із чорноморських портів України.

Втім, реалізація такого сценарію означала б різку ескалацію конфлікту. Будь-яка атака Ірану по території України фактично відкрила б новий фронт протистояння та могла б спровокувати відповідь Києва. Зрештою напруженість вдалося знизити дипломатичним шляхом. Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі повідомив, що під час телефонної розмови його український колега Андрій Сибіга пояснив атаку на іранське судно як ненавмисну.

Для України такий удар навряд чи змінив би поточну ситуацію, адже через безперервні російські атаки морський експорт через порти Великої Одеси й без того фактично зупинений. Водночас його довгострокові наслідки могли б виявитися значно серйознішими. Поява ще однієї держави, яка завдає ударів по українських портах, ще більше переконала б міжнародних страховиків і судновласників, що повернення до регулярного судноплавства в Чорному морі залишається надто ризикованим. Це могло б істотно відтермінувати відновлення регулярного морського експорту навіть після поліпшення безпекової ситуації.

Не менш відчутними потенційні наслідки були б і для російсько-іранської торгівлі. Після різкого погіршення безпекової ситуації в Чорному та Азовському морях Москва активно переорієнтовує поставки до Ірану на каспійський маршрут. Якщо раніше близько 2 млн т російської пшениці щороку постачалося до Ірану через Чорне море, то у 2026 році значну частину цих обсягів уже перевели до каспійських портів Астрахань і Махачкала. Через них нині проходить дедалі більша частина поставок зерна, кормів та інших вантажів.

Не менш критичним каспійський напрямок став і для самого Ірану. Після війни навколо Ормузької протоки та ускладнення роботи південних портів саме він перетворився на головний маршрут постачання агропродукції з росії та Казахстану. Через північні порти країна нині імпортує пшеницю, кукурудзу, ячмінь, корми та іншу сировину, а чотири каспійські порти працюють цілодобово, забезпечуючи безперебійне надходження продовольства. Будь-яке погіршення безпекової ситуації на Каспії поставило б під загрозу цей критично важливий «північний коридор» і створило б ризики для продовольчої безпеки країни.

Для росії значення цього напрямку виходить далеко за межі торгівлі з Іраном. Каспій є ключовою ланкою міжнародного транспортного коридору «Північ–Південь», який Москва активно розвиває в умовах санкцій та зростаючих ризиків у Чорному морі. Через територію Ірану цей коридор забезпечує вихід до портів на узбережжі Аравійського моря, а звідти — до Індійського океану, забезпечуючи додатковий вихід на ринки Індії, країн Перської затоки, Південної Азії та інших регіонів світу. Якби Каспійське море також стало небезпечним для судноплавства, росія ризикувала б втратити один із небагатьох альтернативних логістичних коридорів, здатних хоча б частково компенсувати обмеження традиційних чорноморських маршрутів.

На думку українського політичного експерта Юрія Романенка, саме усвідомлення того, що Україна вже продемонструвала здатність завдавати ударів по цілях у Каспійському регіоні, могло стати одним із факторів, які стримали Тегеран від подальшої ескалації. Якби безпекова ситуація в Каспійському морі погіршилася до рівня нинішніх ризиків у Чорному та Азовському морях, це поставило б під загрозу один із ключових коридорів зовнішньої торгівлі як Ірану, так і росії. Для обох країн Каспій набув стратегічного значення, оскільки інші експортно-імпортні маршрути значною мірою обмежені війною, санкціями або безпековими ризиками.

Позначки:Україна, війна, експорт, зерновий коридор, зерно, кукурудза, соя, пшениця, порти України, соєвий шрот, логістика, Іран, агропродукція