Індонезійські переробники кукурудзи закликають збільшити імпорт сировини

Індонезійські підприємства з глибокої переробки кукурудзи стикаються з дефіцитом якісної сировини через скорочення державної квоти на імпорт у сезоні 2025/26. Про це йдеться у звіті Зарубіжної сільськогосподарської служби (FAS) Міністерства сільського господарства США. За оцінками аналітиків, частина заводів може призупинити виробництво до відновлення поставок продовольчої кукурудзи.

Основною проблемою є те, що місцева кукурудза не відповідає вимогам переробників за вмістом афлатоксинів і крохмалю. Для виробництва кукурудзяного крохмалю, глюкозного сиропу, сиропу з високим вмістом фруктози та мальтодекстрину підприємства віддають перевагу імпортній зубоподібній кукурудзі (dent corn), яка містить більше крохмалю, ніж місцеві кременисті сорти.

Попри труднощі із забезпеченням сировиною, галузь продовжує розширювати виробничі потужності. У сезоні 2026/27 встановлена потужність підприємств із глибокої переробки кукурудзи очікується на рівні 5 тис. т на добу проти 4,5 тис. т роком раніше. Водночас FAS зазначає, що скорочення імпортних квот ставить під загрозу подальший розвиток цього сектору, хоча понад 55% потреб країни у крохмалі все ще покриваються за рахунок імпорту.

За прогнозом FAS, виробництво кукурудзи в Індонезії у сезоні 2026/27 залишиться практично незмінним — близько 13 млн т із площі 3,4 млн га. Водночас імпорт кукурудзи має зрости до 800 тис. т проти 600 тис. т у попередньому сезоні, хоча це все ще значно менше, ніж 1,28 млн т у 2024/25 МР.

Споживання кукурудзи на кормові потреби у новому сезоні прогнозується на рівні 9,5 млн т, що на 1% менше, ніж роком раніше. Натомість продовольче використання може незсуттєвоо зрости до 4,4 млн т, оскільки очікується відновлення роботи підприємств після збільшення доступності імпортної сировини.

Крім того, FAS прогнозує, що Індонезія у 2026/27 МР імпортує 12,5 млн т пшениці, хоча це на 500 тис. т менше, ніж роком раніше. Незважаючи на скорочення імпорту, країна продовжує нарощувати потужності борошномельної галузі, а зростання населення, урбанізація та підвищення попиту на борошняні продукти підтримуватимуть подальший розвиток переробної промисловості.