Індія здійснила рідкісні довгострокові закупівлі соєвої олії для забезпечення дешевих поставок

Індійські імпортери уклали великі контракти на постачання соєвої олії на період із квітня по липень 2026 року, що є нетиповим кроком для ринку. За даними віцепрезидента Patanjali Foods Ltd. Аашиша Ачарʼї, трейдери зафіксували понад 150 тис. тонн південноамериканської соєвої олії на кожен місяць цього періоду. Рішення стимулювала знижка у $20–30 за тонну порівняно з пальмовою олією, яка зазвичай є дешевшою за соєву.

Активні закупівлі відображають очікування ринку щодо зростання цін на пальмову олію через плани Індонезії розширити мандат на виробництво біопалива. Найбільший у світі експортер пальмової олії планує з другої половини 2026 року підвищити норму домішування з 40% до 50% (B50), що може зменшити обсяги доступні для експорту та суттєво посилити ціновий тиск на світовому ринку.

За словами Маюра Тошнівала, президента Emami Agrotech Ltd., трейдери здійснили «надзвичайно масштабне покриття» майбутніх потреб через побоювання дефіциту пальмової олії. Деякі індійські покупці також розглядають форвардні закупівлі соєвої олії як хедж проти можливої швидкої імплементації мандату B50. Якщо уряд Індонезії пришвидшить запуск програми, ціни на пальмову олію можуть різко зрости через скорочення експортних поставок.

Додатковим фактором напруженості є ризик зменшення пропозиції соняшникової олії. Слабкі врожаї у Чорноморському регіоні та Європі можуть скоротити виробництво цього сезону, зазначив Анілкумар Багані з аналітичної компанії Sunvin Group. Уже зараз соняшникова олія з Чорноморського регіону дорожча за південноамериканську соєву на $230–250 за тонну у період постачань до липня 2026 року.

Попри форвардні закупівлі, на внутрішньому ринку Індії соєва олія тимчасово втратила конкурентні позиції. Наразі кожна тонна пальмової олії залишається дешевшою за соєву приблизно на $90–100, що підштовхує покупців обирати пальму для поточних потреб. За словами Ачарʼї, деякі оператори навіть скасували імпортні партії соєвої олії обсягом 25–35 тис. тонн, оскільки внутрішні ціни виявилися на $50 за тонну нижчими.

У результаті попит на імпорт соєвої олії залишається стриманим, навіть попри зимовий сезон, коли традиційно зростає її споживання через властивість пальмової олії тверднути за низьких температур.