Індія закуповує рекордну кількість соєвої олії у Китаю

Торгові війни, розпочаті президентом Трампом, продовжують змінювати ланцюги поставок та розбалансовувати ринки.

На ринку соєвої олії склалася нетипова ситуація, коли у США ціни сягнули рекордних рівнів, тоді як Китай, що є нетто-імпортером соєвої олії, почав продавати її надлишки Індії (другому найбільшому світовому імпортеру) за цінами нижчими, ніж пропонують виробники сої з Південної Америки.

Індійські імпортери придбали рекордні 150 тис т соєвої олії в Китаї, оскільки надлишок пропозиції змусив китайських переробників продавати олію зі знижкою, щоб зменшити запаси, що суттєво виросли після того, як у травні імпорт сої до країни сягнув рекордного рівня і призвів до нарощування переробки та запасів на тлі зниження попиту. У підсумку індійські імпортери придбали соєву олію з поставкою з вересня по грудень за ціною, яка на 15-20 $/т нижча, ніж пропозиції з Південної Америки.

Надлишки соєвого шроту та олії змушують китайських переробників сої продавати свою продукцію в Індію, щоб зменшити запаси, – повідомляє дилер з Нью-Делі. За його словами, Індія, що раніше імпортувала соєву олію переважно з Аргентини та Бразилії, зараз завдяки нижчій ціні почала купувати її в Китаї, який традиційно був нетто-імпортером соєвої та пальмової олії.

За даними іншого дилера, китайські переробники пропонували соєву олію за ціною 1140 $/т CIF з поставкою у грудні, тоді як південноамериканську олію пропонують по 1160 $/т.

Перевагу Китаю дають низькі видатки на логістику, оскільки продукція з Південної Америки доставляється до Індії понад шість тижнів, а з Китаю – за два-три тижні.

Майже дві третини свого попиту на рослинні олії Індія задовольняє за рахунок імпорту приватними компаніями пальмової олії з Індонезії та Малайзії, соєвої – з Аргентини та Бразилії та соняшникової – з України та рф.

Якщо в Індії та інших країнах соєва олія продається дорожче, ніж пальмова, то в Китаї її пропонують зі знижкою на тлі надлишку поставок. Брокери компанії Sunvin Group вважають, що щорічна потреба Індії в рослинних оліях дуже велика, тому вона могла би купувати її в Китаю ще більше в разі конкурентних цін.

Серпневі ф’ючерси на соєву олію на біржі в Чикаго вчора впали на 2% до 1245 $/т, хоча протягом останніх 6 місяців ціни виросли на 20% на очікуваннях збільшення мандату на виробництво біодизеля у США (який ще не затвердила Адміністрація Трампа).

На ціни соєвої олії тисне падіння цін на сою, викликане прогнозами рекордного врожаю в Бразилії, який призведе до збільшення поставок до Китаю.

Але існує імовірність того, що при підписанні торгової угоди зі США Китай погодиться на гарантовані закупівлі американської сої (яку КНР не купує більше 6 місяців), що вже з вересня наповнить китайський ринок соєю та змусить місцевих переробників активізувати експорт соєвої олії та шроту.

Позначки:Китай, соєва олія, Індія