Індія пропонує заборонити використання кукурудзи, сої та пальмової олії для виробництва авіапалива

Індія розглядає можливість заборони використання продовольчих сільськогосподарських культур, зокрема кукурудзи, сої та пальмової олії, для виробництва сталого авіаційного палива (SAF). Відповідні обмеження передбачені проєктом нової державної політики, з яким ознайомилося S&P Global Energy. Основна мета ініціативи — запобігти конкуренції між виробництвом авіапалива та продовольчим сектором, яка може призвести до подорожчання харчових продуктів. Також пропонується виключити сировину, виробництво якої пов’язане зі знелісненням, втратою біорізноманіття або використанням недозволених генетично модифікованих організмів.

На відміну від індійської програми виробництва біоетанолу, яка значною мірою спирається на кукурудзу та надлишки рису, нова політика передбачає використання альтернативної сировини. Зокрема, для виробництва авіапалива пропонується залучати відпрацьовані харчові олії, тваринні жири та сільськогосподарські залишки. Водночас для технології перетворення спирту на авіаційне паливо (alcohol-to-jet) допускається використання тростинної меляси, сиропу та надлишкового цукру. Походження кожної партії сировини планується перевіряти за допомогою геолокаційних даних і супутникового моніторингу.

Для стимулювання інвестицій у виробництво SAF уряд Індії пропонує запровадити систему фіксованих закупівельних цін за аналогією з програмою біоетанолу. Міністерство нафти та природного газу встановлюватиме ціни щороку або раз на шість місяців на основі виробничих витрат із гарантованою нормою прибутку. Для різних технологій передбачатимуться окремі тарифи, а нафтові компанії зможуть отримувати державні субсидії для компенсації різниці між закупівельною та ринковою ціною. Конкретні цінові рівні та розміри прибутковості в проєкті поки не визначені.

Документ також зберігає попередні цілі щодо обов’язкового використання сталого авіапалива на міжнародних рейсах: 1% у 2027 році, 2% у 2028 році та 5% до 2030 року. До 2035 року частка SAF може зрости до 7,5%. Для розвитку виробничої інфраструктури пропонується державна підтримка нових підприємств у розмірі до 30% капітальних витрат. Окрему увагу приділено модернізації чинних біопаливних заводів і використанню нафтопереробних потужностей для виробництва авіапалива з відновлюваної сировини.

За оцінками, наведеними в проєкті, Індія щороку має понад 750 млн тонн біомаси, зокрема близько 230 млн тонн надлишкових сільськогосподарських залишків, які можуть стати важливою сировинною базою для виробництва SAF. Потенційний обсяг виробництва сталого авіапалива до 2040 року оцінюється у 8–10 млн тонн на рік, що потребуватиме інвестицій на рівні $70–85 млрд. Водночас запропоновані правила поки залишаються на стадії проєкту, тому остаточні умови використання сировини, державної підтримки та обов’язкового змішування пального ще можуть змінитися.

Tags: кукурудза, соя, олійні культури, пальмова олія, Індія, авіаційне паливо