«Хто не годує власну армію, той годує армію окупанта». Як розміновують сільськогосподарські землі в Нібулон

Директор із взаємодії з органами влади компанії Нібулон Михайло Різак в інтерв’ю Radio NV про те, як розміновують сільськогосподарські землі.

 — Розпочнімо з того, з чим зіткнулася компанія Нібулон після звільнення правобережної Херсонщини? Чи оцінювали, який об’єм сільськогосподарських земель виявився забрудненим?

— Компанія Нібулон історично працює з фермерами — малими та середніми. До війни ми працювали з чотирма тисячами п’ятсот фермерів, сьогодні з — трьома з половиною тисячами. Ми забезпечуємо їм експорт зерна і глибоко розуміємо проблематику замінованих земель на деокупованих територіях.

Сама компанія Нібулон обробляє сімдесят п’ять тисяч гектарів до війни, 30% даного земельного банку був тимчасово окупований, із яких п’ять тисяч були деокуповані в Миколаївській області під час звільнення правобережжя Дніпра. У силу цього наша компанія прийняла рішення рухатись і повертати цю землю в обробку, аби забезпечувати продовольчу безпеку та формувати додаткове виробництво зерна для експорту.

— Мені дуже подобається місія компанії – На шляху до світу, в якому немає голоду. Ідея розмінування своїх територій також про це. А як з’явилась ідея самостійно розміновувати свої землі? Тільки обов’язково зазначимо про те, що це не самодіяльність. Поясніть.

— Так, це не самодіяльність. У кінці 2022 року ми побачили, що в нас п’ять тисяч гектарів деокуповано і їх потрібно повертати в обробіток. Проаналізували ринок — на той момент було близько п’яти-шести операторів протимінної діяльності, вони були надзвичайно завантажені роботою. І сьогодні мають перед собою 50 тисяч кв. км деокупованих земель, які потрібно розміновувати.

Щоби зробити це максимально швидко, компанія прийняла рішення сформувати окремий департамент розмінування. У нас не було практичного досвіду цієї діяльності, але ми добре володіємо [правилами оформлення] дозвільних документів. Наш юрдепартамент допоміг сформувати пакети документів, а департамент HR знайшов людей, які мають практичний досвід.

Нам відомо, що з 2014 року [триває] агресія з боку РФ, і в Україні досить багато людей, які сертифіковані як сапери. Ми знайшли на ринку праці таких людей, сформували департамент, керуючись їх досвідом, сформували дозвільні документи і СОБи (інструкції, як працюють на полі). І пройшли сертифікацію.

Основний напрямок, із якого ми почали, — це НТО, нетехнічне обстеження. У Миколаївській області багато земель визнані потенційно небезпечними, але насправді там транзитне проходження російських військ відбулося. Тобто реального мінування та зони конфлікту, глибоких окопних війн там не було. Тому НТО дозволяє максимально ефективно, швидко повернути в легальний обробіток землі, які визнані потенційно небезпечними. Процедура НТО склала приблизно два місяці від початку реалізації до сертифікації.

— Це дуже швидко.

— Так, надзвичайно швидко. Саме тому було прийнято управлінське рішення розділити НТО як напрямок повернення земель в обробіток, і ручне розмінування, технічне розмінування, очищення зони бойових дій; і механізоване розмінування, яке являє собою саме розмінування на полі, роботи з мінами — це дуже повільний і дороговартісний процес.

Тому була сформована така політика, управлінське рішення: рухатися в НТО, максимально швидко повернути те, що ми можемо за НТО, в обробіток. І далі вже рухатися безпосередньо в розмінування.

У кінці квітня минулого року ми отримали сертифікат, і вже обстежили понад 5,4 тисячі гектарів, з яких близько п’яти тисяч були поверненні в обробіток. Позаяк в Україні відсутній ринок землі, власниками цих земельних ділянок, як правило, є фізичні особи — громадяни, які проживають на деокупованих територіях і для яких орендна плата є значущим елементом забезпечення життєдіяльності. Ці п’ять тисяч гектарів стосуються 650 громадян, які є власниками цієї землі, — вони змогли отримувати винагороду в вигляді орендної плати за ці земельні ділянки.

— Скільки саперів працює у вас зараз? Що можете сказати про технічне розмінування, машинне, не знаю, як його правильно назвати. Знаю, що новітня техніка зараз працює на полях.

— Так, на сьогодні ми вже сертифіковані також на ручне розмінування, на технічне, очищення зон бойових дій. А також ми пройшли всі процеси і очікуємо сертифікацію машинного розмінування. На сьогодні в нас уже дві машини JCS-200.

— А що це за машини?

— Це німецько-швейцарська компанія, яка виробляє ці машини здебільшого в Німеччині. Ми також боремося за локалізацію [виробництво], аби, можливо, налагодити виробництво на нашому суднобудівному заводі, який стоїть із першого дня війни в Миколаєві. Ця машина має охоплення два метри і її значна перевага — це те, що можна швидше розміновувати землю і повертати її в обробіток.

Для розуміння, собівартість машинного розмінування сягає п’яти з половиною тисяч доларів за гектар. А ручне розмінування (довгий процес) — понад 120 тисяч доларів за гектар. Розрив у понад 20 разів.

— І час.

— Абсолютно вірно. Машина може забезпечувати на місяць повернення до 0,8−1 га. Це дозволяє швидко повернути ці ділянки.

Чому це важливо для аграрія? Ціна землі значно менша, ніж ціна розмінування, тому аграрій не може собі дозволити значні кошти на розмінування. Сьогодні фермер може дозволити тільки фінансування НТО для легального повернення землі в обробіток. І держава зараз прийняла постанову КМУ від 12 березня, яка дозволяє отримати компенсацію у розмірі 80% з держбюджету на розмінування.

Разом із тим наші підрахунки говорять, що цією програмою мало хто скористається, бо навіть машинне розмінування — це п’ять з половиною тисяч доларів, 20% від цього — тисяча сто доларів за гектар. Південні регіони України, зокрема Миколаївська область: ціна землі, вільної від мінного засмічення, під час купівлі у власність сягає 1,1−1,2 тисячі доларів за гектар. Фермеру значно простіше знаходити та інвестувати саме в купівлю земельної ділянки, ніж розміновувати.

І це глобальна проблема, тому що громадяни, які є власниками цієї землі (або якщо це комунальна власність чи державна), вони всі покладаються на те, що держава прийде і колись безкоштовно розмінує земельні ділянки. Фермеру економічно невигідно фінансувати цей напрямок.

Ми зараз працюємо з донорськими організаціями, аби знайти фінансування на 100% компенсації розмінування, щоби забезпечити повернення цих земель в обробіток.

— Про самодіяльність. Фіксуються непоодинокі випадки, коли гинуть люди. Самі виходять у поле, намагаються розмінувати і просто підриваються на мінах — зазнають травм або навіть гинуть. Знаємо, що саме фермери на першому місці серед загиблих від мінно-вибухових предметів. Що з цим робити?

— Потрібно рухатись із аналізу причинно-наслідкових зв’язків, чому фермер узагалі йде самостійно розміновувати землю? Перший фактор — те, що ціна розмінування значно вища. Другий — фермер має орендні зобов’язання перед орендодавцем і продовжує сплачувати орендну плату, незважаючи на те, що не користується землею. Він не може собі дозволити додаткові збитки — платити за землю, якою не користується, — тому намагається власними силами зайнятися розмінуванням.

Це абсолютно неправильний підхід, він несе високі загрози життю та здоров’ю самого фермера, а також бачимо, з практичного погляду, що додаткові збитки формуються за рахунок знищеного майна.

Ми рекомендуємо фермерам не займатися цією діяльністю, а шукати моделі взаємодії з донорськими організаціями, які будуть забезпечувати 100-відсоткову компенсацію цієї діяльності.

— І друга проблема — робота «чорних» саперів. У чому найбільша небезпека, скажіть будь ласка? Чому не потрібно звертатися до таких людей?

— Найбільша небезпека в тому, що це недобросовісні люди. Вони формально занижують ціну, чим приваблюють фермера, що розмінують землю. Водночас не роблять реального розмінування, поверхнево аналізують, і як наслідок ми бачимо підриви на тих землях, де начебто здійснено розмінування.

У них відсутня відповідальність, бо така діяльність не внормована законом, немає договірних відносин і ти не можеш довести, що хтось тобі гарантував результати. Тому фермер залишається під загрозою, ризикує своїм життям.

— Звертаючись до такого «чорного» сапера, фермер прекрасно розуміє, до кого звертається? Чи як це відбувається?

— [До них йдуть] тому, що дешевше. Економічно необґрунтовано інвестувати в розмінування, бо це надзвичайно дорогий ресурс. Але фермер зважує з економічного погляду, що йому все одно треба нести ризики та витрати на орендну плату за землю, і якщо він не вирощуватиме продукцію, просто збанкрутує. Тому фермери йдуть на цей ризик, але він невиправданий.

Це робиться через те, що в Україні немає інструментів ефективного розмінування цих земель, коли би це фермеру 100% компенсували. Ми чекали програму 80:20, загалом програму уряду з розмінування, більше двох років. Тільки в березні її прийнято, досі ніхто не скористався нею, бо ще не оброблені додаткові підзаконні акти, договори не сформовані.

— Повна законодавча база не сформована.

— Так, вони не можуть скористатися цією програмою. І навіть користування цією програмою фінансування з держбюджету може бути економічно обґрунтованим тільки щодо НТО — нетехнічного обстеження. Ціна цього питання приблизно 100 доларів і це має свій економічний ефект, аби швидко повертати ділянку в обробіток. А [ціна] розмінування така, що дешевше змінити земельну ділянку чи купити очищену, вільну від мінного забруднення.

— Який результат роботи офіційних саперів? Напевно, видається якийсь сертифікат, територія позначається як розмінована? І який результат роботи «чорних» саперів — жодних табличок, сертифікатів, гарантій?

— Саме так. Офіційний сапер формує звіт, він потрапляє до Центру протимінної діяльності. ЦПМД як контролюючий орган, який сертифікував сапера на протимінну діяльність, виїжджає на місце, підтверджує і видає документи, позначає це на карті, яка є загальнодоступною, що ця земельна ділянка є безпечною для обробітку.

Це документально супроводжується і є зобов’язання. Є також страхування ризиків — як життя та діяльності саперів, так і оператора протимінної діяльності. Фермер абсолютно захищений як із економічного погляду, так і щодо безпеки життєдіяльності.

— А як ловити тих «чорних» саперів? Чи їх узагалі ніхто не шукає?

— На нашу думку, їх ніхто не шукає і це питання не вирішується суто тому, що немає інструментів відповідальності. Ти не можеш причинно-наслідкові зв’язки довести у правоохоронних органах, що хтось щось зробив. Це на словах, «чорна» сторона економіки. Доказової бази немає і відповідальності немає. Коли відповідальності немає, цей інструмент продовжує існувати.

— Тепер до позитивних, правильних прикладів повернемося. Ви зараз масштабували роботу, надаєте послуги з гуманітарного розмінування колегам. Як це відбувається? Куди звертатися тим, хто дійсно потребує таких послуг?

— У нас на сайті є окремий розділ гуманітарного розмінування, там є контакти нашого керівника департаменту Андрія Воліка, а також керівника сектору Максима Совєткіна. Ви можете заповнити заявку, форму, що ви потребуєте такого розмінування. Ми зі свого боку шукаємо донорів і просимо також фермера бути активнішим, висвітлювати проблему, що він не може фінансувати [розмінування], і навіть наявна програма недостатня для того, аби це було економічно вигідно, щоб він був здатний вижити та продовжувати працювати в «білій» економіці.

— Скільки минає часу від моменту подання заявки і до того, як поле буде розміновано?

— ККД машини — приблизно 0,8−1 га на день. У наших планах чотири машини, до 2025 року програма, яку ми зараз розробили, — це приблизно 1400 га на нашу компанію. Якщо говорити про конкретні земельні ділянки, все залежить від наявності фінансування, донора, який би профінансував розмінування.

World Food Program таку програму запускає в Миколаєві та Миколаївському районі. Ми як компанія, на жаль, не можемо собі сьогодні дозволити продовжити донорську допомогу та безкоштовно робити це для фермерів, бо наша компанія зазнала значних збитків — на понад 430 мільйонів доларів.

Працюємо, на жаль, на 30% своєї потужності, 50% зерносховищ компанії Нібулон в Україні знаходяться на річках Дніпро та Південний Буг. Ці річки — внутрішні водні шляхи міжнародного значення, вони заблоковані з першого дня війни, як і експортні ворота — експортний миколаївський портовий вузол.

Також у нас заблокований майже весь флот — це 700 мільйонів доларів інвестицій, який не може сьогодні працювати навіть на Дунаї, бо це єдиний порт, який із першого дня не забезпечений евакуацією. Ми безкоштовно за свій кошт не можемо робити це для фермерів і шукаємо донорські організації.

Серед донорів, із якими ми знайшли спільну мову, — це DEG Impulse. За цією програмою планується 4,9 млн євро надати на CAPEXи, машини розмінування, які ми очікуємо. Ми шукаємо на OPEXи — поточні витрати, які співмірні з CAPEXами.

— Ще раз поговоримо про ті етапи циклу розмінування, через які проходить земля, коли фермер звертається до компанії, яку ви представляєте. Щоби нашим слухачам не фермерам було зрозуміло, що відбувається. Спочатку НТО, правильно?

— Так, НТО — це збір інформації, що реально робилося на цих земельних ділянках. Вона збирається від жителів, аерокосмічних відомостей, зйомок. А також збирається інформація від ЗСУ, ДСНС: чи здійснювалися якісь заходи протимінної діяльності, чи є оперативна інформація про те, що земельна ділянка замінована.

За результатами НТО, за прикладом нашої компанії, близько 80−90% земель можна повернути в обробіток. Це саме ті землі, де транзитом проходили війська і не було активних бойових дій. В Україні 150 тисяч кв км було на початковій стадії [вторгнення] в березні-квітні захоплено, тимчасово окуповано агресором. У подальшому 50 тисяч кв км були деокуповані і це саме ті земельні ділянки, де не велись активні бойові дії і можна досить швидко повернути їх в обробіток саме за рахунок НТО. А інші 10% – це землі…

— Активно заміновані. Тобто там міна на міні і треба працювати по-іншому.

— Так, міна на міні. Протипіхотні, протитанкові міни… Різноманітність мін потребує комплексних заходів — ти не можеш застосувати тільки машину чи тільки ручне розмінування. Залежно від конкретної земельної ділянки, наявної інформації щодо неї, застосовується той чи інший метод, синтез методів розмінування, аби забезпечити безпеку саперів і максимально ефективне використання техніки.

— А що буде остаточною крапкою — все, територію розміновано? Як це розуміють фахівці?

— Оператор протимінної діяльності дає звіт і ЦПМД затверджує звіт за результатами аудиту та контролю. Затвердження цього звіту ЦПМД є фінальною стадією, земельну ділянку вже можна використовувати безпечно для фермера та населення.

— Розкажіть про розмінування вручну, технічне розмінування.

— Розмінування вручну і технічне розмінування використовуються одночасно, відповідно до земельної ділянки. Воно може бути послідовно, паралельно або шляхом синтезу.

Інколи машина спеціально зупиняється, щоби не зруйнувати техніку. Якщо в тебе є інформація, що попереду машини протитанкова міна, ти використовуєш ручне розмінування. За машиною проходить людина, є лінії безпеки руху земельною ділянкою, забирається протитанкова міна і машина продовжує роботу. Це комплекс управлінських рішень, яке саме розмінування використати на конкретному етапі, навіть можна сказати на конкретному квадратному метрі, аби максимально ефективно давати результат повернення землі в обробіток.

— Розмінувати українські сільськогосподарські території можливо? Але потрібно це робити правильно.

— Однозначно, це потрібно робити. Ці 50 тисяч кв. км — це близько п’яти млн га, які забезпечують життєдіяльність 50−60 мільйонів громадян у країнах, які імпортують наше зерно. Це хліб, це життя цих людей.

Разом із тим це питання економічної безпеки; оскільки фермери обробляють цю землю, це заробіток. А ми всі знаємо, хто не годує власну армію, той годує армію окупанта. Весь цей комплекс направлений на повернення та збереження життів країн, які потерпають від голоду, це економічна та продовольча безпека світу. І разом із тим це економічна безпека України, аби продовжувати свою життєдіяльність, інвестувати в розвиток громад на місцях.

Позначки:Нібулон, розмінування