Харківщина готується до посівної
До польових весняних робіт у Харківській області готуються аграрії регіону. Як війна вплинула на галузь, в якому стані перебуває озимина, як мінування вплине на новий врожай та скільки техніки втратили фермери під час окупації?
Про це Суспільне Харків розказав заступник керівника обласної військової адміністрації Євген Іванов.
Стан озимини
Зима сама по собі була звичайною, але на стан пшениці та на стан озимини вплинула пізня дощова осінь, вона здвинула термін збору, і посівна була пізніше — це все вплинуло на стан озимини зараз. Критичної ситуації наразі немає. До 10% озимини у нас перебувають в стані попиту, тобто чи будемо пересівати, чи ні. 90% перебувають у звичайному стані. У довоєнні роки відсоток приблизно такий і був. Ситуація наразі типова: не гірша, ні краща ніж зазвичай.
Щодо прогнозу врожаю, то ще зарано його робити. Врожай буде залежати від весняного догляду за полями та озиминою.
На цей рік в нас засіяно 213 тис. га озимини — це на 63% менше, ніж посівна 2021 року. Причини — бойові дії, замінування, деокупація, наближеність до кордону. Абсолютний врожай в валовому вигляді звісно буде меншим.
Допомога агрокомплексу від благодійників
Весняний догляд — це надання на поля добрив. Вплинути на весняний догляд може, і вже впливає фінансовий стан підприємств, фінансовий стан країни в цілому, курс долара, ціни на добрива, логістика їх підвозу. Це економічний комплекс проблем, який не розглядається тільки в агропромисловій галузі, а в цілому це економічний стан країни.
Є певна кількість програм по наданню аграріям добрив і в тому числі посівного матеріалу. Навіть японці допомагають, наразі працює програма на Харківщині, малим фермерським господарствам від 5 до 500 га. Японці безплатно надають насіння та добрива. Такі програми працюють, вона не одна.
Наслідки війни для галузі
Чугуївський, Куп’янський, Ізюмський та частина Харківського району, ті, що були в окупації, та зараз межують з лінією бойових дій, то там набагато складніша ситуація, ніж в інших районах. Посівна в тих районах була, але цифри там скромні.
До повномасштабної війни в нас було близько 2 100 агропідприємств, з них 1 300 пов’язані з рослинництвом, то близько 300 знищено вщент. Ще частина, окрім тих 300, втратили інфраструктуру, техніку, документацію, навіть зв’язку з деякими підприємствами немає.
Звісно, агротехніки не вистачає. Близько 322 одиниць тільки зафіксованої дорогої та нової техніки було знищено вщент. Це дуже велика цифра, враховуючи, що кожна така одиниця коштує 200-300 тисяч євро або більше. В цьому напрямку сподіваємося, що буде збільшено відсоток кредитування щодо надання нової техніки.
Посівна на Харківщині
З близько половини пошкоджених підприємств планують проводити весняну посівну в межах землі, яка в них є, яка не замінована.
Планується засіяти під час нової посівної 634 тис. га, можливо ця цифра буде більшою — це на 18% вище, ніж минулого року, тобто є позитивна динаміка, як ми й прогнозували восени.
Від 800 тис. га до 1 млн га могли б засіяти, якщо не було б війни. Додам, що 72 тис. га польових земель ще в окупації — це Куп’янський район, північний схід області.
Роботи в полі почнуться з тижня на тиждень. Зараз підготовка до посіву. До посіву увійде стандартний перелік культур: соя, соняшник, кукурудза, ярова пшениця горох.
Є певний відхід від кукурудзи, плануємо більше сіяти соняшника, але це не дуже корисно для сільськогосподарських земель. Ми будемо намагатися стежити, щоб відсоток засіяних земель соняшником не перевищував 25%, бо це є законною нормативною базою. Чому соняшник? Менше затрат та вища вартість продукту.
Темпи розмінування земель
Нині в регіоні 544 тис. га потребують розмінування. Першочергово потреба, що можна розміновувати вже зараз, території, які далі від бойових дій, і вони вже обстежуються — це 272 тис. га. Робота вже проводиться, але потрібно розуміти, що дуже великі об’єми. Адекватний прогноз зараз з кінцевим терміном не дасть жодна людина, бо це не один рік повного розмінування.
Читайте також
Австралія у жовтні збільшила експорт пшениці на 20%
Kernel не буде виплачувати дивіденди
Цьогорічний Різдвяний стіл обійдеться українцям у 1365 гривень
Ціни на пальмову олію впали на 5,4%, попри зниження прогнозів виробництва, експорт...
На експорті масла Україна за 11 місяців заробила на 16,7% більше
Напишіть нам
Наш менеджер зв'яжеться з Вами найближчим часом