Голодна планета. Або чим війна росії проти України загрожує світові

Світ на порозі нестачі їжі для бідних країн, а зростання цін на продукти харчування вже бачиться як щось неминуче. Продовольча криза в різних куточках планети – ще один наслідок кремлівської агресії проти України. До яких потрясінь це може привести і хто опинився під загрозою голоду через розпочату Путіним війну – нижче у матеріалі РБК-Україна.

Війна в Україні штовхає світ до продовольчої кризи, а, можливо – й до голоду у деяких регіонах планети, про що відкрито попереджають провідні світові економічні центри. Вторгнення Росії в Україну і санкції Заходу проти Кремля, що послідували за цим, можуть дорого обійтися бідним країнам Африки і Близького Сходу.

У гонитві за їжею

“Путінська війна” становить загрозу для світової продовольчої безпеки, завила нещодавно заступник голови Держдепу США Уенді Шерман. “Путін створив цю продовольчу кризу. І він – єдиний, хто може її зупинити”, – зазначила вона.

В Україні росіянами заблоковані порти, а з ними – кораблі з зерном на експорт. Через бойові дії на частині території країни під питанням посівна. До того ж введені обмеження на зовнішні поставки продуктів. Росія також частково зупинила вивезення продовольства. Крім того, через санкції російські аграрії будуть явно обмежені у вибудовуванні логістичних маршрутів на експорт.

Ціни на зернові на цьому тлі в березні буквально злетіли, поки трейдери відходили від шоку розпочатої війни між провідними експортерами. “Світові ціни на пшеницю за місяць зросли на 19,7%, що посилилося побоюваннями з приводу стану посівів в США. Тим часом ціни на кукурудзу зросли на 19,1% в порівнянні з попереднім місяцем, досягнувши рекордного рівня разом з цінами на ячмінь і сорго”, – сказано в квітневому звіті Продовольчої та сільськогосподарської організації (ФАО) ООН.

Індекс цін на продовольство, який з початку 90-х кожен місяць розраховує ФАО, в березні виріс ще на 12,6% в порівнянні з лютим, коли і так був зафіксований рекорд за всю історію. Ціни на пшеницю в березні були настільки високі, що споживачам в країнах Африки на південь від Сахари може виявитися дешевше їсти рис, який зазвичай є більш дорогим, вказують аналітики Міністерства сільського господарства США.

Без деескалації військових дій в Україні в осяжному майбутньому імпорт зернових має всі шанси перетворитися на справжню гонку між країнами. Таким державам як Вірменія, Монголія і Еритрея, які майже повністю купували пшеницю в Росії і Україні, доведеться шукати нові джерела поставок. Їм, як пише The New York Times, потрібно буде конкурувати з набагато більшими покупцями, включаючи Туреччину, Єгипет, Бангладеш та Іран. Останні отримували 60% пшениці від двох воюючих країн. І тут явно перевага буде у тих, хто буде готовий купувати більше і дорожче.

“Всі вони (країни, – ред.) будуть претендувати на ще меншу пропозицію, тому що Китай, найбільший у світі виробник і споживач пшениці, як очікується, купить на світових ринках в цьому році набагато більше, ніж зазвичай”, – вказують в NYT, пояснюючи це проблемами з урожаєм в самому Китаї через погану погоду.

Відлуння війни: від голоду до бунту

Буквально у перші дні війни ряд країн Африки і Близького Сходу заборонили або обмежили експорт продуктів харчування, щоб уникнути дефіциту на своїх ринках. Подібним чином, наприклад, вчинили і в Єгипті, який майже 80% своєї пшениці привозить з РФ і України. У обох країн єгиптяни також викуповують досить великі обсяги кукурудзи.

Вельми похмурими представляються наслідки і для інших бідних держав як, скажімо, Ємен, куди на імпорт з України припадало понад 30% пшениці. Від українських постачальників продуктів харчування також залежать Ліван (50% поставок пшениці) і Лівія (понад 40% імпорту з України).

“Це накладає дійсно важкий тягар на людей, які вже голодні і які вже щосили намагаються заплатити за їжу. Вже є голодні люди, яким тепер доведеться платити ще більше за ту невелику кількість хліба, яке вони можуть собі дозволити”, – констатує аналітик з продовольства і сільського господарства з Breakthrough Institute Алекс Сміт.

У Міжнародному валютному фонді допускають, що різке зростання цін на продовольство і пальне може підвищити ризик заворушень в деяких регіонах – від країн Африки на південь від Сахари і Латинської Америки до Кавказу і Центральної Азії. Проблеми продовольчої безпеки, ймовірно, ще більше посилиться в деяких частинах Африки і Близького Сходу, вважають в МВФ.

“Економічні наслідки цього конфлікту (війни Росії проти України, – ред.) будуть простягатися далеко за межі України”, – підтверджує ці побоювання генеральний директор Світової організації торгівлі Нгозі Оконджо-Івеала. За її словами, потенційна продовольча криза може сильно вдарити по бідних країнах, включаючи близько 35 африканських імпортерів. Саме тому, впевнена вона, “потрібно рішуче діяти”, щоб уникнути голодних бунтів.

Фразу про голодні бунти не варто трактувати двозначно. Для країн Африки та Близького Сходу, де багато жителів перебувають за межею бідності, хліб становить основну частину раціону. Підвищення цін на нього може спровокувати соціальні протести, пише американське видання The Economist. В історії достатньо випадків, коли зростання цін на соціально значущі товари в цьому регіоні призводило навіть до зміни режимів.

Саме підвищення цін на продукти харчування в 2008-09 роках стало однією з причин, що спровокували “арабську весну”. З цієї ж причини почалися протести в Судані, в ході яких в 2019 році був повалений багаторічний президент Омар аль-Башир. У Єгипті остання спроба влади скасувати держсубсидію на хліб була зроблена без малого 50 років тому і закінчилася масовими заворушеннями, які в підсумку придушили військові.

Експорт буде, але ціни зростуть

Чи вдасться світу знайти вихід із ситуації і не допустити гіршого сценарію з голодом – питання відкрите. Так само як і те, як довго в Україні триватиме війна і наскільки обмежений буде експорт продовольства в Чорноморському регіоні.

Поки ж у ФАО очікують, що виробництво пшениці в Україні впаде нижче середнього за п’ять років. Прогноз заснований на очікуваннях, що принаймні 20% озимих посівних площ можуть бути не прибрані через бойові дії, а також обмежений доступ і брак ресурсів для збору врожаю.

Розуміючи всі ризики, пов’язані з війною, в українському Мінагрополітики очікують, що навіть при самому негативному сценарії цієї весни вдасться засіяти 70% площ. Якщо у найближчі тижні військові розміновують території у Чернігівській і Сумській областях, то цей показник може скласти і 80%, вважають у відомстві.

“Якщо подивитися, що ми плануємо засіяти 70%, то з них 30-40% будуть для внутрішнього споживання. І також буде залишок для експорту”, – сказав перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.

Україна майже відразу після вторгнення РФ, ставлячи економіку на військові рейки, обмежила зовнішні поставки продовольства і ввела ліцензування експорту за окремими видами продукції (пшениця, яйця, м’ясо птиці). Проте, як пояснював у інтерв’ю РБК-Україна міністр Микола Сольський, країна не планує зовсім блокувати аграрний експорт – ключову статтю валютної виручки.

“Нам потрібно вивозити залишки з минулого року і при тих логістичних можливостях, які у нас зараз є, будемо це кілька років вивозити”, – говорив Сольський.

Серед варіантів, щоб налагодити логістику, поки порти заблоковані росіянами, – залізничним транспортом відправляти зернові вантажі в порти Литви, а звідти – в Азію, Африку і Близький Схід. Поки мова йде про відправку тестового поїзда, але в цілому це може стати виходом із ситуації. При тому, що доставка буде займати більше часу і це явно позначиться на вартості зерна.

Що ж стосується потреб внутрішнього ринку, то, за словами чиновників, дефіцит продовольства Україні точно не загрожує. У країни достатньо запасів як зернових, так і цукру, соняшникової олії і т. д. “Логістичні труднощі, які ускладнюють експорт зернових, олії, створюють достатню пропозицію цих товарів на внутрішньому ринку і гарантують стабільність цін на такі товари”, – зазначив керівник підрозділу макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук.

Але навіть при державному регулюванні цін уникнути підвищення вартості продуктів харчування в роздробі навряд чи вдасться. У березні інфляція в Україні склала 4,5%, на що найбільше вплинуло подорожчання продуктів харчування. “Значне прискорення інфляції з початку повномасштабної війни було очікуваним в першу чергу через появу значних проблем з постачанням споживчих товарів”, – говорить Ваврищук.

Після зниження інтенсивності ракетних обстрілів і відступу російських військ з північних областей України багато компаній відновили роботу, збільшили виробництво. Крім того, покращилася логістика. І хоча, за словами економіста, тиск на ціни з боку факторів обмеженої пропозиції дещо пом’якшиться, але точно не зникне в наступні кілька місяців. За оцінками ICU, до осені інфляція в Україні досягне діапазону 25-30%.