Геополітична напруга на Близькому Сході б’є по бразильських фермерах

Напруженість на Близькому Сході, де розташовані великі імпортери продовольства та ключові постачальники добрив, такі як Іран, створює серйозні виклики для бразильських фермерів і трейдерів зернових. За даними Refinitiv від 27 червня 2025 року, бразильські виробники зерна стикаються з невизначеністю щодо експортного попиту на кукурудзу, зростанням цін на добрива та конкуренцією на світовому ринку, тоді як величезний урожай кукурудзи виходить на ринок, а посів сої на сезон 2025/26 року готується.

Фредеріко Гумберг, засновник зернової компанії AgriBrasil, оцінює, що напруженість на Близькому Сході може призвести до втрат для бразильських фермерів у розмірі 5 мільярдів реалів (приблизно 909,84 мільйона доларів) через зростання цін на такі ресурси, як сечовина, ключовий компонент для вирощування кукурудзи, ціна на яку в певний момент зросла на 100 доларів за тонну. Крім того, експортери зіткнулися зі зростанням вартості морських перевезень на 20%, або 7 доларів за тонну на деяких маршрутах, через триваючу ринкову волатильність. «Нам ще потрібно відвантажити 80 мільйонів тонн кукурудзи та сої», – зазначив Гумберг.

Іран забезпечує 17–20% попиту Бразилії на сечовину, а також придбав близько 12% бразильського експорту кукурудзи, який у 2024 році склав майже 38 мільйонів тонн. За прогнозами консалтингової компанії Agroconsult, цього сезону Бразилія може експортувати 44 мільйони тонн кукурудзи з другого врожаю, але конкуренція з боку США, Аргентини та України ускладнює ситуацію. Фермер із штату Токантінс Маурісіо Буффон розповів Reuters, що втрата іранського ринку, який складав 4,5 мільйона тонн, є значною, і зараз кукурудзу купують переважно внутрішні покупці.

Ситуацію ускладнює вихід китайських покупців із ринку кукурудзи, як повідомила Agroconsult. Китай, великий виробник кукурудзи, імпортує її лише за недостатнього власного врожаю. Фермер із штату Мату-Гросу Ендріго Далсін описав ситуацію як «застій» у продажах ресурсів для фермерів у внутрішніх регіонах Бразилії через близькосхідну напруженість. Він досі не закупив насіння, хімікати та добрива для посіву сої у вересні, оскільки «сховища повні, а кишені порожні». Крім того, несприятливий обмінний курс знижує прибутки від експорту.

Фермер із Мату-Гросу Маркос да Роза поскаржився, що один із постачальників затримав доставку частини замовлених фосфатних добрив без пояснення причин, запропонувавши повернення коштів. Однак Да Роза відмовився, оскільки цих грошей уже не вистачило б на таку саму кількість добрив через зростання цін. «Війна спалахнула, підвищивши витрати та ризик втрати імпортера», – зазначив він, маючи на увазі Іран. Ці виклики змушують бразильських фермерів переглядати стратегії, щоб впоратися з нестабільністю на світовому ринку.

Позначки:Бразилія, Іран, кукурудза, добрива