Географія аграрного експорту з Казахстану скоротилася вдвічі за 10 років

Експорт сільгосппродукції з Казахстану з 2012 по 2022 рік скоротився як у кількісному вираженні, так і щодо географії поставок. За останні роки втрачені ринки Киргизстану, Азербайджану та Грузії за пшеницею, значно зменшилися постачання зерна до Ірану та Туркменістану. Експорт тваринницької продукції також не має суттєвого розвитку. Про це йдеться у національному проекті з розвитку агропромислового комплексу «Сильний АПК» на 2024-2028 роки, який представив на обговорення Мінсільгосп.

«За останні 10 років у зовнішній торгівлі помітно скорочено географія та обсяг експорту сільгоспкультур. Для порівняння, експорт зернових та олійних культур у 2012 році здійснювався в 63 країни, водночас у 2022 році цей показник зменшився до 31 держави, як наслідок, знизилися та експортовані обсяги», – зазначає Мінсільгосп.

Внаслідок хронічного недофінансування галузі, втрати конкурентоспроможності та скорочення експорту за останні роки в Казахстані було закрито 416 теплиць загальною площею 232,3 тис. га, 12 птахофабрик, 10 підприємств з переробки м’яса і 9 підприємств з переробки молока, 2 80 відгодівельних майданчиків.

За інформацією МСГ, наразі конкурентоспроможною на світових ринках є лише продукція глибокої переробки зерна з Казахстану, яка постачається до країн ЄС та Латинської Америки.

Відповідно до запропонованого нацпроектом, за п’ять років планується збільшити експорт продукції АПК у два рази, до 10 млрд. Для цього буде значно збільшено обсяг держпідтримки галузі з метою запуску нових підприємств. У тому числі виробництво м’яса птиці планується збільшити на 255,3 тис. тонн, молока – 612 тис. тонн, овочів у закритому ґрунті – на 142,4 тис. тонн, риби – на 75,8 тис. тонн. Також буде створено додаткову інфраструктуру зберігання на 980 тис. тонн.

Крім того, до 2028 року планується запустити 175 проектів з переробки сільськогосподарської продукції, у тому числі з глибокої переробки.

Позначки:Казахстан, експорт, зерно