Ескалація в Чорному морі змушує ринок рахувати не лише фрахт і страхові премії, а й юридичні сценарії виконання зобов’язань — Interlegal

Ескалація в Чорному морі змушує ринок рахувати не лише фрахт і страхові премії, а й юридичні сценарії виконання зобов’язань — як за чартерними угодами, так і за контрактами купівлі-продажу зерна. Про це заявив партнер Interlegal Артем Скоробогатов.

За його словами, ключова помилка — ототожнювати ринкову реакцію на підвищені ризики з наявністю правових підстав для виходу з контракту.

«Зростання військових ризиків саме по собі не означає автоматичного дефолту. Йдеться не про оцінку ризику, а про можливість або неможливість виконання конкретного зобов’язання», — пояснює він.

Правова оцінка таких ситуацій залежить передусім від типу договору та застосовного права.

Чартерні угоди у більшості випадків регулюються англійським правом. У цьому полі вирішальними є положення щодо war risks, safe port і форс-мажору, а також вузько застосовні доктрини impossibility та frustration, які потребують доведення фактичної неможливості виконання, а не просто підвищеного ризику.

Контракти купівлі-продажу зерна чи перевалки можуть підпадати як під англійське, так і під українське право. В українській юрисдикції ключовим є інститут форс-мажору, однак і тут він працює не за замовчуванням, а лише в межах умов, прямо передбачених законом та договором.

«Юридичні наслідки визначає не сам факт ескалації, а те, як сторони заздалегідь описали у контракті умови форс-мажору, військових ризиків, порядок повідомлення та наслідки для зобов’язань», — каже Скоробогатов.

Він зазначив, що на практиці найбільші ризики виникають у комбінованих ситуаціях, коли сторони намагаються перекласти проблеми з чартеру на торговий контракт або навпаки. Без чітко виписаних механізмів такі спроби швидко переходять у площину спорів щодо неправомірного дефолту.

Позначки:війна, зерновий коридор, Interlegal, ставки фрахту, морські перевезення