Ескалація конфлікту навколо Ірану може спровокувати зростання цін на кукурудзу

Ціни на кукурудзу і сою в останні тижні стабілізувалися після різкого зростання, яке послідувало за першими ударами США по Ірану 28 лютого. Однак подальша динаміка ринку в літній період багато в чому залежатиме від тривалості конфлікту на Близькому Сході, зазначає економіст Американської федерації фермерських бюро Фейт Парум.

Згідно з звітом Міністерства сільського господарства США (USDA) Prospective Plantings від 31 березня, посівні площі під кукурудзою в США в 2026 році становитимуть 95,3 млн акрів, що на 3% нижче за рівень минулого року. Водночас площі під соєю, як очікується, збільшаться на 4% на тлі високого попиту з боку сектору біопалива та нижчих витрат на виробництво.

При цьому нестабільність, що зберігається в регіоні Близького Сходу, може додатково перерозподілити посівні площі на користь сої. Як відзначають експерти галузі, країни, що зазнають ризиків перебоїв поставок у районі Перської затоки, забезпечують близько 49% світового експорту карбаміду та близько 30% аміаку. Це посилює побоювання щодо доступності добрив і призводить до зростання очікувань по витратам перед посівною кампанією.

Зростання цін на енергоносії та добрива, поряд з невизначеністю у торгових потоках та погодними ризиками, вже надає підтримку котируванням зернових та олійних культур. На початку березня ціна на кукурудзу сягала $4,70 за бушель, після чого скоригувалась приблизно на $0,20. Соєві боби раніше піднімалися до $12,13 за бушель, але останні тижні утримуються в діапазоні $11,50–11,70.

Незважаючи на рекордний врожай кукурудзи в США минулого сезону, ціни залишаються відносно високими завдяки сталому світовому попиту на корми та білок. Очікуване скорочення виробництва кукурудзи цього року може додатково підтримати ринок. Одночасно зростання собівартості чинить тиск на маржинальність виробників, у тому числі у Бразилії, де частина господарств уже працює на межі рентабельності.

Подальша цінова динаміка залежатиме від розвитку ситуації на Близькому Сході. У разі швидкої стабілізації постачання добрив поточне зростання цін може мати тимчасовий характер. Однак при затяжній напруженості, включаючи можливі збої в судноплавстві через Ормузьку протоку та обмеження експорту добрив, високі витрати можуть зберегтися протягом усього сільгоспсезону та перейти на наступний рік, що призведе до подорожчання кормів та посилення тиску на аграрні ринки.

Позначки:кукурудза, ціни, добрива