Експортне мито на сою та ріпак: чи готовий ринок зробити крок назад

Автор статті:

Світлана Купрєєва

Аналітик олійного ринку

Запровадження 10% експортного мита суттєво змінило структуру використання сої та ріпаку в Україні у 2025/26 МР. Експорт сировини скоротився, значно більша частина врожаю була переорієнтована на внутрішню переробку, а експорт олії та шроту зріс до рекордних рівнів. Таким чином, мито загалом виконало поставлене завдання — стимулювало перехід від експорту сировини до продукції з доданою вартістю.

Водночас результати одного сезону ще не гарантують стійкості цієї моделі. Ефективність переробки залежить не лише від доступності сировини, а й від маржі, енергетичних і фінансових витрат та, головне, можливості стабільно експортувати олію і шрот. Після порушення роботи морських портів саме логістика стала основним обмеженням ринку: проблеми зі збутом одночасно торкнулися як експортерів насіння, так і переробників.

Обговорення мораторію на експортні мита стало реакцією саме на цей логістичний шок. Повне повернення до необмеженого експорту насіння може підтримати короткострокову ліквідність, але водночас послабити позиції переробників. Тому більш збалансованим рішенням виглядає гнучкий механізм тимчасового призупинення та відновлення мита залежно від ринкових і логістичних умов. За нинішніх умов стабільність ринку дедалі більше визначається не самим митом, а роботою портів і можливістю експортувати як сировину, так і продукти переробки.

Повна версія статті доступна передплатникам аналітичного звіту «BLACK SEA & DANUBE OILSEED REPORT» від УкрАгроКонсалт.

Ви можете отримати зразок звіту та оформити передплату тут.

Будьте впевнені у своїй бізнес-стратегії з професійною аналітикою та прогнозами агроринку України та Чорноморського регіону.

Tags: Україна, експорт, соя, ріпак, олія, логістика, шрот, експортне мито