Експорт зерна з Казахстану втрачає прибутковість через податкові зміни та зміцнення тенге

Темпи експорту зерна з Казахстану продовжують знижуватися на тлі економічних та регуляторних змін. Основними причинами стали зміцнення національної валюти — тенге — а також нові податкові правила, які набрали чинності у січні 2026 року. Зокрема, йдеться про скорочення відшкодування ПДВ для експортерів зернової продукції, що суттєво вплинуло на їхню прибутковість.

За словами представників галузі, зокрема аналітиків Зернового союзу Казахстану, поглиблюється розрив між внутрішніми та експортними цінами. У результаті експортери фактично втрачають навіть мінімальну маржу. На внутрішньому ринку зерно здебільшого закуповують переробники кормової муки, що також обмежує можливості для вигідного експорту.

Водночас з’явилися певні передумови для пожвавлення попиту. Казахстан досяг домовленостей із митними органами Китаю щодо розширення переліку постачальників кормової продукції. Тепер експортувати можуть не лише виробники, а й трейдери — за умови, що продукція походить із підприємств, включених до спеціального китайського реєстру. Очікується, що це може стимулювати попит на пшеницю та ячмінь.

Попри це, обсяги відвантаження залишаються низькими. За попередніми оцінками, у квітні 2026 року загальний обсяг перевезення зерна становитиме близько 1 млн тонн — це значно менше, ніж у березні, коли експорт перевищив 1,15 млн тонн. Імпорт зернових із росії також дещо скоротився, хоча залишається на стабільному рівні.

Додатковим фактором стала переорієнтація експорту на борошно, яке активно постачалося до країн Центральної Азії та Афганістану. Це призвело до перенасичення цих ринків і локального падіння цін на продукцію. У підсумку, поєднання податкових змін, валютних коливань і сезонних чинників формує негативний прогноз: у найближчі місяці очікується подальше уповільнення експорту зернових і олійних культур з Казахстану.

Позначки:Казахстан, експорт, зерно, пшениця, борошно